Догляд за тяжкохворою людиною в домашніх умовах передбачає особливу організацію побуту і належну увагу до потреб хворого, а також наявність спеціальних пристосувань, що полегшують догляд.
Кімната повинна бути по можливості просторою, сонячною, захищеною від зовнішніх шумів. Але при цьому у хворого не повинно з’являтися відчуття повної ізоляції від світу. Не обставляйте кімнату зайвими меблями, пам’ятайте, що чим менше перешкод при прибиранні кімнати – тим краще. Меблі краще вибирати міцні, стійкі, і тоді вони зможуть використовуватися і в якості опори. Зверніть увагу на освітлення: його краще робити неяскравим, заспокійливим. Кімнату провітрюйте не менше двох разів на добу, а температуру повітря намагайтеся підтримувати на рівні 19-23 ° С.
Ліжко хворого краще поставити головою до стіни, щоб можна було підходити з усіх боків: це полегшить перевертання хворого, гігієнічні процедури, зміну постільної білизни.
У тих випадках, коли хворий прикутий до ліжка або проводить в ній багато часу, бажано придбати медичне функціональне ліжко. Якщо можливості придбання даного ліжка немає, то зробіть наявне ліжко максимально зручним: його висота повинна бути не нижче 0,6 м, а бічні решітки, що захищають хворого від падіння, можна спорудити з стільців, вставлених в каркас.
Постільні речі: подушка, ковдра (краще легка, щоб уникнути пролежнів на кінчиках пальців ніг), простирадла (зручніше простирадла з резинкою ), спеціальні подушки, валики для підкладання під шию, фіксації пацієнта в положенні на боці. Простирадла повинні бути без складок, а постіль не повинна бути занадто м’якою. При необхідності, використовуйте вологонепроникний наматрацник.
Біля ліжка поставте невеликий столик або тумбочку, шафу з речами. На столику тримайте все необхідне: питну воду, настільну лампу, пульт управління (якщо хворий дивиться телевізор), окуляри (якщо хворий читає). Термометр, тонометр, гребінець, косметичну продукцію, перев’язувальні засоби краще зберігати теж поруч, в ближньому відділенні тумбочки. Поруч розмістіть одноразові гігієнічні засоби: підгузники, пелюшки, поліетиленові пакети для збору сміття та ін.
Так як захисні сили організму хворого знижені, ліжко і приліжковий столик необхідно дезінфікувати не рідше ніж раз в 10 днів.
Важливий елемент догляду, який допомагає вчасно розпізнати погіршення стану або будь-яке захворювання і запобігти ускладненням, – спостереження і оцінка загального стану хворого. Необхідно звертати увагу на вираз обличчя хворого, голос, стан шкіри, запах тіла, дихання, пульс, тиск.
Температура тіла – важливий показник стану хворого. Її зміни говорять про розвиток патологічного процесу, особливості його перебігу, реакції хворого на захворювання. Температуру тіла хворого необхідно перевіряти щодня. Показники артеріального тиску тих хворих, які перенесли інфаркт або інсульт, необхідно фіксувати не менше двох разів на день, записуючи показання і повідомляючи їх лікаря.
Для полегшення догляду бажано застосовувати спеціальні пристосування, які знімають навантаження і з пацієнта, і з особи що виконує догляд. До таких засобів відноситься пояс для переміщення хворого: завдяки йому, можна пересаджувати хворого або допомагати йому при ходьбі. Пристрій зручний тим, що виключає можливість падіння пацієнта (якщо зісковзнуть руки або хворий спіткнеться), забезпечує надійну фіксацію, не навантажуючи шию і спину особи що виконує догляд.
Пояс для переміщення хворого оснащений двома ручками , що полегшують переміщення пацієнта. Стабільний замок, а також підтримка в критичних точках переміщення дає пацієнтові відчуття безпеки під час транспортування.
Ефективна стабілізація – завдяки застосуванню відповідних кріплень і ручок. Виріб досить легко надягається і знімається.
Складові частини
Особливо слід контролювати правильність застосування поясу у дітей, хворих з розладами пам’яті, душевнохворих і пацієнтів з порушеннями відчуттів.
Довготривале застосування поясу AM-P може призвести до обмеження активних і пасивних рухів в суглобах. Якщо пацієнт не має протипоказань, то рекомендується декілька разів на добу виконувати пасивні рухи. Вправи підбираються лікарем або реабілітологом індивідуально для кожного пацієнта.
Перед придбанням пояса для переміщення хворого необхідна консультація з фахівцем.