Іноді може бути важко визначити які види вправ після інсульту найкраще підходять для унікального шляху того чи іншого пацієнта.
У цій статті ми розглянемо різницю між активними та пасивними вправами, хто повинен використовувати кожен тип вправ і як вони можуть принести користь реабілітаційній програмі пацієнта.
Що таке пасивні вправи?
Пасивні вправи виконуються без активного скорочення м’язів, тобто пацієнт не докладає жодних зусиль до кінцівки, яку тренує або рухає. Іноді їх називають вправами на пасивну амплітуду рухів (ROM). Ці вправи допомагають рухати суглобом у повному діапазоні у всіх доступних напрямках.
Пасивні вправи можна виконувати з допомогою, наприклад, фізіотерапевта або мед персоналу, оскільки вони допомагають рухати м’язи та суглоби у повному діапазоні рухів для пацієнта. Крім того, пацієнти можуть виконувати пасивні вправи самостійно, використовуючи неуражену кінцівку (наприклад, протилежну руку або ногу) для руху ураженої кінцівки.
Для кого корисні пасивні вправи?
Пасивні вправи на розвиток амплітуди рухів чудово підходять для пацієнтів, які пережили інсульт, з геміплегією (параліч однієї сторони тіла) або геміпарезом (слабкість однієї сторони тіла). Крім того, пасивні вправи є ефективним засобом лікування спастичності після інсульту, тобто напружених, ригідних м’язів, спричинених неврологічною травмою.
Пасивні вправи корисні для всіх, хто пережив інсульт, особливо на ранніх стадіях відновлення після інсульту, коли рухи можуть бути більш обмеженими. Пасивні вправи на розвиток амплітуди рухів – це чудовий спосіб ранньої мобілізації, який Американська асоціація серця рекомендує на гострих стадіях відновлення після інсульту.
Хоча пасивні вправи не вимагають активного скорочення м’язів, рух все одно має багато переваг. Наприклад, рух покращує кровообіг в уражених ділянках і забезпечує сенсорну стимуляцію кінцівки. Пасивні вправи також допомагають запобігти погіршенню спастичності та іншим ускладненням, таким як скручені пальці після інсульту.
Найбільшу користь пасивні вправи приносять, коли їх застосовують послідовно протягом тривалого періоду. Послідовне повторення терапевтичних рухів допомагає запустити нейропластичність – механізм, за допомогою якого мозок перебудовує себе. Нещодавнє дослідження показало, що пасивні вправи мають таку ж користь для здоров’я мозку, як і активні!
Однак, щоб пасивні вправи стимулювали нейропластичність, необхідно приділяти увагу руху. Пасивні вправи не будуть настільки корисними, якщо їх виконувати, відволікаючись або відірвавшись від основної діяльності. Пацієнти повинні зосередитися на самих пасивних вправах, щоб отримати від них максимальну користь.
Обладнання яке можна використовувати для виконання пасивних вправ:
Апарат реабілітації руки призначений для відновлення рухливості суглобів пальців руки для пацієнтів з дисфункцією руху пальців при неврологічних захворюваннях, після травм, операцій, посттравматичній нейропатії або пошкодженні головного мозку.
Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)
Читати далі
Пристрій призначений для забезпечення безперервного пасивного руху рук та ніг і може працювати в активному або активно-пасивному режимах. Він використовується для пацієнтів із неврологічними та ортопедичними захворюваннями, які мають проблеми з ходьбою або обмежену рухливість ніг та/або рук. Пристрій дозволяє легко перемикатися між тренуванням ніг і рук.
Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)
Читати далі
MOTOmed muvi призначений для створення безперервного пасивного руху рук та ніг, який також може функціонувати в активних режимах. Тренажер дозволяє одночасно проводити реабілітацію рук і ніг, що суттєво зменшує навантаження на медичний персонал. Він використовуються для дорослих пацієнтів з неврологічними та ортопедичними захворюваннями, які мають порушення ходьби та обмежену рухливість ніг і/або рук.
Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)
Читати далі
Що таке активні вправи?
У той час як пасивні вправи виконуються без добровільного скорочення м’язів, активні вправи включають в себе фізичні зусилля, спрямовані на м’язову активність. Ці вправи можуть включати активну амплітуду рухів, наприклад, саморозтяжку, або загальні вправи для реабілітації після інсульту, коли пацієнт рухає м’язами за допомогою терапевтичних рухів для їх зміцнення. По суті, коли пацієнт виконує вправи самостійно, це активні вправи.
Труднощі з рухами виникають після неврологічної травми, оскільки мозок не може надсилати правильні сигнали до уражених м’язів. Залежно від ділянки мозку, ураженої інсультом, пацієнти, які пережили інсульт, можуть відчувати різні вторинні ефекти або рухові порушення. Хоча ці вторинні наслідки можуть змінити багато аспектів повсякденного життя людей, які пережили інсульт, завжди є надія на одужання завдяки послідовному виконанню програми реабілітації. Вона включає в себе виконання активних і пасивних вправ, які допомагають мозку відновлюватися і створювати нові рухові шляхи.
Реабілітаційні вправи спонукають мозок перепрограмувати себе через нейропластичність, що покращує його здатність надсилати сигнали до ваших м’язів. Як ми вже згадували раніше в цій статті, нейропластичність відбувається як при пасивних, так і при активних вправах. Одна з головних відмінностей полягає в тому, що активні вправи також сприяють зміцненню м’язів.
Активні вправи особливо корисні, якщо після інсульту сталася атрофія м’язів через зменшення щоденного руху. Збільшення м’язової сили після інсульту є необхідним елементом відновлення і може допомогти поліпшити рівновагу, виконання повсякденних справ, ходьбу (ходу) і здоров’я серцево-судинної системи. Крім того, збільшення сили може допомогти підвищити безпеку, зменшивши ризик падіння після інсульту.
Для кого корисні активні вправи?
Будь-хто, хто відчуває м’язову слабкість після інсульту, може отримати користь від активних вправ. Якщо у пацієнта, який пережив інсульт, є певне скорочення м’язів (навіть якщо контроль над ними незначний), активні вправи можуть бути використані для покращення рухливості, сили та загальної функції.
Активні вправи часто виконують після пасивних, особливо коли рухливість обмежена або ускладнена такими захворюваннями, як спастичність. Пасивні вправи допомагають розігріти м’язи та підготувати їх до активного використання (згадайте про розтяжку перед зміцненням).
Пацієнти, які можуть рухатися на ураженій стороні і працюють над відновленням рухливості, можуть почати з активних вправ. Незалежно від рівня рухливості рекомендується виконувати певні вправи на рухливість, і терапевт може допомогти скласти план, який найкраще відповідає унікальним цілям реабілітаційної програми.
Пам’ятайте, що завжди існують способи зробити фізичні вправи можливими після інсульту. Наприклад, люди з обмеженою силою можуть виконувати вправи з активною підтримкою. Це коли пацієнт використовує активне скорочення м’язів для виконання принаймні частини активної вправи, а для завершення руху допомагає неуражена кінцівка або терапевтичний інструмент.
Як і пасивні вправи, активні вправи приносять користь пацієнтам, стимулюючи нейропластичність. З часом послідовна практика активних і пасивних вправ забезпечує мозок необхідною стимуляцією для перепрофілювання та відновлення функцій, які могли бути втрачені внаслідок інсульту.
Пристрої, що рекомендовані для використання для активної реабілітації:
АВІОР – це пристрій для реабілітації гомілковостопного та колінного суглоба. Реабілітація коліна, досягається шляхом самостійного, активного та стійкого згинання та розгинання, для відновлення гомілковостопного суглоба можна виконувати рухи зі згинання/розгинання та пронації/супінації.
Пацієнт під час відновлення контролює больові відчуття, що забезпечує поступовий та стабільний прогрес реабілітації.
Читати далі
ДРАКО – це пристрій для реабілітації гомілковоступневого суглоба. Необхідний для активних, самостійних вправ і вправ з опором гомілковостопного суглоба. Самостійні вправи дозволяють терапевту контролювати одночасно більше одного пацієнта. Під час тренування пацієнт контролює больові відчуття , і пристрій налаштовується відповідним чином. На наступному етапі пацієнт тренується в активному режимі та з опором, для тренування сили та спритності. Точне відображення анатомічних осей гомілковостопного суглоба в пристрої.
Читати далі
ПІКТОР – це обладнання для реабілітації променево-зап`ястного суглобу. Комплексна реабілітація променево-зап`ястного суглобу складається з активних і самостійних вправ, які необхідні для відновлення функцій анатомічних рухів зап’ястка. ПІКТОР дозволяє самостійно виконувати активні і стійкі вправи для області зап’ястя та доповнювати їх обертовими рухами передпліччя з самостійної підтримкою (пронація/супінація).
Читати далі
Підйомник GH3+ може використовуватися як в клінічних, так і в домашніх умовах. Він дозволяє швидко і зручно пересаджувати пацієнта з ліжка в коляску, проводити гігієнічні процедури або виконувати інші завдання.
Читати далі
Бігова доріжка THERAPY розроблена відповідно до усіх вимог та побажаннь найвимогливіших реабілітологів та фізичних терапевтів.Данна бігова доріжка є незамінним елементом для реабілітації пацієнтів з пошкодженнями опорно-рухового апарату, вона може застосовуватись в ортопедії,неврології і спортивній медецині
Читати далі
Активні та пасивні вправи з яких потрібно починати
Тепер, коли зрозуміла різниця між активними та пасивними вправами, важливо вибрати вправи, які є безпечними для рівня підготовки пацієнта, але водночас змушують докладати зусиль для виконання вправ. Послідовне виконання активних і пасивних вправ дозволить з часом побачити найкращі результати.