Сучасні підходи до відновлення ходи після інсульту: результати досліджень

dst

Дослідження: ключові результати та значення для реабілітації ходи

У рандомізованому контрольованому дослідженні Tariq  було залучено 32 пацієнти з геміплегією після інсульту в суб­гострій фазі (12–18 тижнів після інсульту), розділені на дві групи:

  • група балансних вправ (контрольна, n = 16)

  • група баланс + AFO (експериментальна, n = 16) 

Протокол втручання тривав 4 тижні, тричі на тиждень. Учасники виконували балансні вправи (контрольна група) або ті самі вправи + носили AFO (6 годин на добу після сесій). 

Оцінювали такі показники:

  • 10-метровий тест (10MWT, швидкість ходи)

  • Timed Up and Go (TUG)

  • Довжина кроку, довжина кроку ураженої/неураженої ноги, симетрія кроків

  • Шкала впевненості у балансі (Activities-specific Balance Confidence, ABC)

Основні результати:

  • У групі з балансом + AFO спостерігалося значне покращення швидкості ходи з ~0,31 → ~0,40 м/с (р < 0,05).

  • Час TUG скоротився з ~27,0 с до ~20,6 с (р < 0,05).

  • Покращилися довжини кроків, симетрія, показники балансу та впевненості.

  • У контрольній групі (лише балансні вправи) також були покращення, але менш виражені і статистично менш переконливі. 

Висновок авторів: комбінація балансних вправ та носіння AFO демонструє синергетичний ефект, адже ортез забезпечує механічну підтримку, зменшує компенсаторні стратегії (наприклад, “слабку ногу не підтягують”) і сприяє більш ефективному моторному навчанні, тоді як тренування балансу стимулює нейропластичність, сенсорну інтеграцію та контроль тіла. 

Це дослідження — один із доказів того, що комплексна реабілітація, яка поєднує механічну підтримку з активними вправами, дає кращі результати, ніж тільки один підхід.

Звісно, є кілька обмежень: відносно короткий строк втручання (4 тижні), невелика вибірка, обмежений віковий діапазон (40–60 років). Автори радять подовжити тривалість втручань у подальших дослідженнях, а також порівнювати різні дизайни ортезів (жорсткі, гнучкі).

З точки зору практичного застосування, ці результати підтверджують ідею, що для відновлення ходи важливо:

  • Стимулювати параметричне тренування ходи (різна швидкість, довжини кроків)

  • Забезпечити механічну підтримку при необхідності

  • Прогресивно зменшувати залежність від допоміжних засобів

  • Акцентувати увагу на симетрії, контролі ваги, балансі

Саме в цих контекстах обладнання, яке імітує реальні ходові умови, може бути надзвичайно корисним.

Динамічний тренажер сходи-бруси DST 8000 – це реабілітаційний динамічний сходинковий тренажер, з унікальною системою регулювання висоти сходинок, який розроблено щоб знову здобути навички самостійного підйому сходами, відновити рухливість і незалежність. Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Динамічний тренажер сходи-бруси ДСТ 8000 Про – це реабілітаційний динамічний сходинковий тренажер з компʼютеризованою програмою аналізу ходи, та унікальною системою регулювання висоти сходинок, який розроблено щоб відновити навички самостійного підйому сходами та рухливість. Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Динамічні сходи-бруси ДСТ Тріпл Сенс - це єдиний пристрій, який дозволяє аналізувати ходу та діагностувати порушення руху у всіх трьох режимах: паралельні бруси, сходи та нахил. Система надає дані про нерівномірний розподіл ваги, довжину та час кроку, центр навантаження, розподіл ваги стопи тощо. Отримана інформація допоможе виявити першопричину порушень у пацієнта, скласти точний план реабілітації, відстежувати прогрес пацієнта та виявити фактори ризику, притаманні небезпечним ситуаціям, таким як падіння.

Такі пристрої дозволяють створювати контрольовані та безпечні умови, де пацієнт може практикувати підйом/спуск сходів з підтримкою, поступово збільшуючи складність. Вони дозволяють:

  1. Поступово збільшувати навантаження, як за висотою сходинок, так і за кількістю повторень.

  2. Працювати над симетрією кроків, контролем ваги, плавністю руху у більш функціональних сценаріях.

  3. Зменшити страх падіння завдяки поручням та контрольованості.

  4. Підтримати мотивацію пацієнта завдяки відчуттю “реального підйому” та прогресу.

  5. Інтегрувати з візуальним та сенсорним зворотним зв’язком (якщо система дозволяє).

  6. Зняти навантаження з терапевта — частина роботи може виконуватись самостійно пацієнтом під наглядом або дистанційно.

Таким чином, ці тренажери фактично служать “містком” між простими балансно-ходовими вправами та реальними умовами життя (сходи, нахили тощо). У світлі результатів дослідження, вони можуть надавати аналог ортезам — але з більш функціональним контекстом.

Далі — порівняння трьох моделей, їхні переваги та обмеження.

Порівняння моделей: DST 8000, DST 8000 Про і DST Тріпл Сенс

Основні характеристики / особливості

DST 8000

— Динамічний сходовий тренажер із регульованою висотою сходинок (0–16,5 см)
— У плоскому положенні працює як паралельні бруси (при повному опусканні сходинок) 
— Розміри ~ 240 × 88 × 110/160 см, вага ~ 250 кг; електроживлення 220 В, 0,8 А 
— Пульт із двома кнопками для регулювання ступенів 
— Максимальне навантаження: до ~ 270–300 кг (залежно від джерела) 

DST 8000 PRO

— Версія “Pro” з комп’ютеризованою системою аналізу ходи, можливістю збереження даних, графіками прогресу й автоматичними звітами 
— Має ті самі функції регулювання висоти сходинок, електронне управління, протиковзке покриття
— Зберігає історію сеансів; “Фактор ДСТ” як узагальнений показник стану пацієнта 

DST Тріпл Сенс

— Система, яка дозволяє аналізувати ходу в трьох режимах: паралельні бруси, сходи та нахил (рампа) 
— Можливість програмного регулювання кута нахилу (до ~26°) і висоти сходинок (до ~16,5 см) 
— Збір даних про: розподіл навантаження справа/зліва, спереду/ззаду, центр тяжіння, довжина та час кроку, кут стопи та ін. 
— Вбудований біологічний зворотний зв’язок (візуальний і слуховий) — якщо пацієнт виходить за межі допустимих порогів асиметрії, сигнал зворотного зв’язку коригує поведінку 

Переваги

DST 8000

— Відносно “проста” конструкція з базовим регулюванням
— Компактність пристрою

DST 8000 PRO

— Значно кращий моніторинг прогресу, можливість аналізу та корекції в реальному часі
— Зручність для терапевтів і клінічного моніторингу
— Краще “пакетне” рішення для клінік
— Можливість доказової документації (графіки, звіти)

DST Тріпл Сенс 

— Найбільша функціональність серед трьох моделей
— Інтеграція різних ходових режимів (рівні, сходи, нахил)
— Підтримка зворотного зв’язку, що стимулює корекцію в динаміці
— Можливість точнішого аналізу асиметрії, балансних стратегій
— Більше можливостей у налаштуванні складності

Як можна використовувати в ходовій реабілітації

DST 8000

— На початкових і середніх етапах: використовувати як рампу — поступово збільшувати висоту сходинок
— Починати з мінімальної висоти (або навіть “нулевої”) і переходити до “сходинок”
— Поєднувати з балансними вправами, контролем симетрії
— Працювати над плавністю, ритмом, зменшенням компенсаторних стратегій

DST 8000 PRO

— Подібно до DST 8000, але можна додавати етап аналітики: наприклад, коригувати програму на основі даних про асиметрію, темп, навантаження
— Використовувати зворотний зв’язок пацієнту (наприклад, показувати “баланс ваги праворуч/ліворуч”)
— Інтегрувати до протоколів (фізіотерапевт / реабілітолог можуть коригувати вправи, виходячи з графіків)

DST Тріпл Сенс

— Можна планувати поетапну поступову навантажувальну програму: починати з режиму “паралельні бруси / легкий нахил”, потім переходити до сходів, потім — нахилу
— Використовувати зворотний зв’язок для стимулювання корекції асиметрії в реальному часі
— Аналізувати прогрес пацієнта за трьома режимами (наприклад, якщо добре ходить по рівню — переходити до нахилу)
— Використовувати дані для корекції протоколів (кількість кроків, висота, темп)

Як саме використовувати ці тренажери в схемі реабілітації ходи після інсульту

Ось рекомендаційна схема інтеграції:

1.Оцінка перед початком. Виявлення слабких сторін (симетрія, баланс, асиметрія ваги, страх падіння, індивідуальні обмеження).

2. Початкова фаза (адаптація).

  • Використовувати тренажер у режимі “бруси / мінімальна висота сходинок”
  • Супроводжувальний балансний комплекс (статичні вправи, зсуви ваги, спираючись на поручні)
  • Контроль симетрії, плавності, ритму

3. Поступове збільшення навантаження.

  • Підвищення висоти сходинок
  • Збільшення кількості кроків, темпу
  • У моделях із нахилом — переходити до легкого нахилу
  • Використання зворотного зв’язку (у моделях, які це підтримують)

4. Період функціонального тренування.

  • Режим “сходи” стає основним
  • Застосування варіантів: підйом, спуск, реверсивні сходинки
  • Варіювання висоти, кількості повторень
  • Поєднання з вправами на баланс, зміною поверхні, дорожні тренування

5. Фаза “профілактика регресу / самостійна програма”.

  • Підтримка через домашні вправи або тренажер у клініці
  • Контроль за прогресом через аналітику (у моделей з підтримкою даних)
  • Зменшення частоти тренувань, але з підтримкою напряму

6. Корекція та адаптація.

  • Використовувати дані (у Pro / Triple Sense) для корекції навантажень
  • Виявляти “слабкі ланки” — зокрема асиметрію, недостатнє перенесення ваги, нестійкість

Усі ці етапи мають супроводжуватися регулярними клінічними тестами (10MWT, TUG, шкали балансу), щоб відслідковувати ефект і вносити коригування. Рекомендовано комбінувати з іншими методами (наприклад, стимуляція, фізіотерапія) за потребою.