Вступ

Розсіяний склероз (РС) — хронічне демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи, в якому ураження мієлінових оболонок призводить до порушення передачі нервового імпульсу, виникнення вогнищ запалення, акумуляції вогнищ некрозу та аксональних втрат. Клінічна картина дуже варіабельна, але одним із частих симптомів у пацієнтів з РС є спастичність — патологічне підвищення м’язового тонусу, особливо в ногах, що порушує рухливість, спричиняє біль, обмежує функціональність та збільшує ризик контрактур.

Спастичність є витоком дисбалансу між збуджуючими й гальмуючими шляхами від головного мозку до мотонейронів спинного мозку. Коли демієлінізація або аксональні ушкодження порушують ці зв’язки, нормальні інгібіторні сигнали з кортикальних і спадкових шляхів зменшуються, що призводить до надмірної рефлекторної активності мотонейронів — і внаслідок цього м’язи «напружуються» непропорційно до навантаження чи руху. Такий ефект часто називають залежністю тонусу від швидкості розтягування. 

За деякими даними, спастичність проявляється у двох третин пацієнтів з РС (а в тяжчих стадіях — у 80-90 %) і може значно знижувати якість життя. 

У цій статті ми розглянемо, як можна зменшувати спастичність ніг за допомогою терапевтичних підходів, фізіотерапії, технологічних пристроїв, а також наведемо приклади використання таких апаратів, як MOTOmed loop, Реабілітаційний пристрій для гомілковостопного та колінного суглобу АВІОР і кабіна для реабілітації ВСЦ-4.

2. Розтягування й позиціонування

Регулярне пасивне або активне розтягнення у межах дозволеного діапазону рухів допомагає запобігти укороченню м’язів, зменшує тонус і знижує ризик розвитку контрактур. 

Позиційна терапія (оптимальне встановлення ніг при сидінні/лежанні, використання ортезів, шинування) також може підтримувати м’язи у витягнутому стані і зменшувати напруження. 

3. Фізіотерапія, вправи, активність

Фізіотерапевтичні методи — це основа боротьби зі спастичністю:

• вправи на гнучкість, обмежені рухи, поступове розширення амплітуди
• силові вправи (при збереженій функції)
• аеробні навантаження (велотренування у сидячому положенні, заняття на орбітреку)
• водні вправи (вода допомагає зменшити навантаження і контролює тонус)
• електростимуляція (ФЕС), релаксаційні методики, масаж

Дослідження показують, що комбінація вправ і терапевтичного підходу може допомагати у зниженні спастичності. 

---

Використання реабілітаційних пристроїв у зниженні спастичності ніг

Однією з перспективних ліній в реабілітації є застосування механотерапевтичних, роботизованих та кінезотерапевтичних систем, які забезпечують активне, пасивне чи змішане навантаження, зворотний зв’язок, контроль швидкості чи опору. Нижче — огляд трьох таких пристроїв: MOTOmed loop, реабілітаційний пристрій для гомілковостопного та колінного суглобу АВІОР і кабіна для реабілітації ВСЦ-4.

1. Реабілітаційний пристрій MOTOmed loop

MOTOmed loop — це моторизований механотерапевтичний пристрій призначений для підтримки тренування рук і ніг у активному, пасивному чи асистивному режимі.

Деталі та можливості:

• він має цифровий інтерфейс, сенсорний дисплей, можливість легко переходити між тренуванням ніг і рук 

• регулювання висоти без інструментів, гігієнічне виконання поверхонь — важливо для клінік і санітарного контролю 

• безпечні функції: спазм-контроль, виявлення м’язових спазмів, захист руху — це дозволяє зупинити рух у разі непередбачених скорочень або больових реакцій 

• можливість модернізації/оновлення апаратно-програмної частини 

Як MOTOmed loop допомагає зменшувати спастичність:

1. Пасивне і помірне рухове навантаження
   У стані обмеженої рухливості або на початкових етапах пацієнт може використовувати пристрій у пасивному режимі — тренажер змушує ноги пацієнта рухатись у контрольованому темпі. Це допомагає розтягувати м’язи, зменшувати жорсткість і покращувати кровообіг без потреби значного зусилля з боку хворого.

2. Асистований або допоміжний режим
   Якщо м’язи можуть брати участь частково, пристрій може допомагати у завершенні руху, долаючи перешкоди, але даючи пацієнту активну участь. Це сприяє підтриманню нейром’язового зв’язку й контролю руху.

3. Збільшення частоти та регулярності тренувань
   Завдяки зручності та безпечному контролю спазмів, пацієнт може використовувати тренажер щоденно або кілька разів на день, що має важливе значення для впливу на тонус.

4. Зворотний зв’язок і ігрові програми
   Деякі моделі підтримують інтерактивні програми, відео, ігри, щоб мотивувати пацієнта та робити тренування цікавішими. 

5. Контроль безпеки
   Завдяки вбудованим механізмам зупинки при спазмі чи больовій реакції, тренування безпечніше, ніж ручні рухи без зовнішнього обмеження.

2. Реабілітаційний пристрій для гомілковостопного та колінного суглобу АВІОР

АВІОР – це пристрій для реабілітації гомілковостопного та колінного суглоба. Реабілітація коліна, досягається шляхом самостійного, активного та стійкого згинання та розгинання, для відновлення гомілковостопного суглоба можна виконувати рухи зі згинання/розгинання та пронації/супінації.

Основні характеристики пристрою:

• дозволяє пасивні, активні, активні з опором та функціональні вправи для гомілково-ступневого та колінного суглобів 

• відтворює анатомічну ось руху суглоба для точного руху 

• компактний і мобільний дизайн (колеса) для пересування по приміщенню.

• діапазони руху:
   • ~47° із підошвою 
   • ~40° дорсіфлексія
   • ~34° пронація/супінація (для гомілково-ступневого сегменту)
   • ~30° згинання / ~40° розгинання колінного суглоба в активному режимі 

Як АВІОР може впливати на спастичність

1. Таргетована робота над анатомічними сегментами
   У багатьох пацієнтів з РС спастичність у нижній кінцівці проявляється локально (наприклад, литкові м’язи або згиначі коліна). АВІОР дозволяє виконувати контрольовані рухи саме в цих суглобах, що допомагає «розвантажити» надлишковий тонус.

2. Прогресія інтенсивності — від пасивного тренування до тренування з опору
   На ранніх етапах можна включити пасивний режим (при обмеженому контролі пацієнта), поступово збільшувати активацію (активна участь) і чинити опір, щоб «тренувати» боротьбу з тонусом.

3. Зворотний зв’язок
   Зворотний зв’язок стимулює свідоме коригування руху, посилює активацію інгібіторних механізмів і контролює тонус через зворотні сигнали.

4. Безпечність роботи
   Пристрій добре обмежує амплітуду, рух є контрольованим, що знижує ризик неконтрольованих спазмів чи болю.

Приклади застосування і обмеження

• Обмеження: Авіор не є повноцінним засобом для відновлення ходьби, тому він зазвичай використовується як допоміжний модуль у комплексній програмі реабілітації.

• Підходить особливо для пацієнтів із збереженою частковою функцією суглобів або у фазі «терапевтичного коригування» тонусу.

Таким чином, Авіор може бути цінним інструментом для сегментарного впливу на тонус у гомілкового-ступневому або колінному суглобі.

3. Кабіна для підвісної терапії ВСЦ-4 

Кабіна ВСЦ-4 використовується як пристрій для підвісу тіла або частин тіла, коли пацієнт підвішується (частково або повністю) в спеціальній кабіні з тросами, жгутами чи системами ваг і амортизаторів.

Як це працює

• Пацієнт кріпиться до поясів та ременів за допомогою мотузок, що знижують навантаження на опорні суглоби ніг.

• Можлива симуляція ходьби або тренування рухів з частковою розвантаженістю тіла.

• Кабіна часто має направляючі системи, переміщення в просторі.

• Важливою складовою є страхувальні елементи і можливість корекції положення в просторі.

Як це може впливати на спастичність

1. Розвантаження тіла з одночасним рухом
   При зменшеному навантаженні на кінцівки рух виконується легше, м’язи менше «протистоять» тонусу, що дозволяє виконувати більш повні рухи із меншою напругою.

2. Поступова активація руху
   Пацієнт може безпечніше здійснювати кроки з допомогою або частково самостійно, поступово збільшуючи вагу, що підтримується.

3. Запобігання контрактурам у положенні витягування
   Після підвішування м’язи розтягуються в точному напрямку — це корисно для тонічного контролю і запобігання укороченню.

4. Стимуляція нейропластичності
   Контрольований рух у стані розвантаження може стимулювати повторне навчання ходьби з меншим тонусом.

Приклади використання та практичні аспекти

• Кабіна ВСЦ-4 вже зазначена в тендерах і закупівлях у медичних закладах у Києві як реабілітаційне обладнання. 

• Обмеження: потребує простору, монтажу, наявності кваліфікованого персоналу та контролю. Ефективність залежить від правильного дозування навантаження і прогресії.

Кабіна ВСЦ-4 може стати важливим компонентом у програмі реабілітації для зменшення тонусу та поступової адаптації ходьби з підтримкою.

---

Приклади комплексної програми зниження спастичності із застосуванням пристроїв

Уявімо гіпотетичний протокол:

1. Початковий етап (висока спастичність, обмежена активність)

   • Пасивні розтягування руками або за допомогою фізіотерапевта

   • Використання MOTOmed loop у пасивному режимі кілька разів на день

   • Тренування гомілково-ступневого або колінного суглоба через пристрій Авіор у пасивному режимі

   • Сеанси у кабіні ВСЦ-4 з мінімальним навантаженням, де пацієнт рухає ногами під підвісом

2. Проміжний етап (поступове включення активності)

   • Перехід до асистованого/активного режиму з MOTOmed

   • АВІОР: поступове введення активної роботи або роботи з опором

   • Кабіна ВСЦ-4: збільшення частки ваги, що підтримується, тренування кроків

   • Додаткові вправи на гнучкість, баланс, силові елементи (за можливості)

3. Розвиток та підтримка функції

   • Регулярне використання MOTOmed для підтримки м’язової активності

   • АВІОР для корекції рухів у сегменті стопи/коліна

   • Кабіна ВСЦ-4 як допоміжний засіб для тренування ходьби в умовах часткового підвісу

   • Домашні вправи, позиціонування, контроль тригерів

Такий підхід охоплює пасивне, активне, функціональне навантаження та поступову прогресію, що є важливою складовою реабілітації тонусу.

---

Переваги та виклики застосування пристроїв у реабілітації спастичності

Переваги

1. Точний контроль руху
   Пристрої дозволяють задати швидкість, амплітуду, опір — це важко реалізувати вручну з тією ж точністю.

2. Безпека і спазм-контроль
   Автоматичні гальма або зупинки при виявленні спазму (зокрема у MOTOmed) зменшують ризик травм чи больових реакцій.

3. Регулярність і інтенсивність
   Пацієнт може використовувати їх більш системно, у домашньому або напівстаціонарному режимі.

4. Мотивація та зворотний зв’язок
   Ігри, байофідбек, цифрові інтерфейси збільшують залучення пацієнта.

5. Мінімальний навантажувальний ефект
   Особливо для кабіни ВСЦ-4 — підвіс дозволяє рухатися з меншим навантаженням на суглоби.

6. Підтримка нейропластичності
   Повторні, керовані рухи зменшують патологічні рефлекси та стимулюють відновні процеси.

Виклики та обмеження

1. Вартість і доступність
   Таке обладнання є дорогим і не завжди доступним у всіх закладах.

2. Потреба в кваліфікованому персоналі
   Для налаштування, безпечного застосування й контролю потрібна підготовка фахівців.

3. Просторові вимоги
   Кабіни ВСЦ-4 та деякі великі пристрої вимагають спеціального приміщення.

4. Обмежений спектр рухів
   Жоден пристрій не заміняє весь спектр функціональних рухів, особливо координаційних чи ходьби у природному середовищі.

5. Індивідуальні варіанти реакції
   Деякі пацієнти з тяжкою спастичністю або контрактурами можуть не реагувати добре навіть на пристрої — потрібні мануальні втручання у поєднанні.

6. Необхідність інтеграції у загальну програму
   Пристрої — це інструменти, але їх ефективність значною мірою залежить від загальної стратегії реабілітації, персоналізації підходу та регулярного моніторингу.

---

Висновок

Спастичність ніг у пацієнтів з розсіяним склерозом — це складний багатокомпонентний симптом, який потребує комплексного підходу: усунення тригерів, регулярні вправи, позиціонування, адекватна медикаментозна підтримка та поступова терапія рухом. У цьому контексті технологічні пристрої — MOTOmed loop, АВІОР, кабіна ВСЦ-4 — можуть відігравати важливу роль як додаткові інструменти для контролю тонусу, розтягнення, активації руху та підтримки нейропластичності.

Ключові моменти:

• Пристрої забезпечують більш контрольований, безпечний і регулярний рух, ніж виключно мануальні методи.

• Важливо інтегрувати їх у загальний план реабілітації, поступово дозуючи навантаження, і враховувати індивідуальні реакції пацієнта.

• Ретельний моніторинг, адаптація програми та міждисциплінарна співпраця (неврологи, фізіотерапевти, реабілітологи) — обов’язкові складові успішного зниження спастичності.