RU
Анотація: З 2009 по 2011 рік 120 пацієнтів дитячого психоневрологічного диспансеру проходили процедури активної та пасивної реабілітації за допомогою апарату для рухового відновлення МОТОmed gracile12. За результатами терапії, як один з біомеханічних параметрів, було виміряно покращення ходи. Довжина кроку збільшилася з 39,8 см (15,7 дюймів) до 43,3 см (17 дюймів). Також покращилася активна (+6,2°) та пасивна (+8,5°) рухливість колінного та гомілковостопного суглобів. В середньому м’язовий тонус вдалося знизити на один бал за шкалою Ашворта.
Вступ
Рух є невід’ємною характеристикою всіх живих організмів. Він конфігурує тіло, активізує та зміцнює його – зсередини та ззовні. Термін «дитячий церебральний параліч» (ДЦП) визначає рухові розлади, що виникають внаслідок пошкодження головного мозку в дитинстві. Інвалідність, спричинена ним, характеризується розладами нервової та м’язової системи у сфері довільної координації рухів. Психоневрологічний дитячий інститут ХХХ відомий як установа, що спеціалізується на дитячій реабілітації та пропонує комплексну терапію для дітей, які страждають на ДЦП. Холістична терапія дітей, які страждають на порушення довільної координації рухів, є одним з основних напрямків роботи закладу. Тут також слід згадати найважливіші базові принципи комплексної реабілітації: Кожна терапія має відбуватися негайно, індивідуально та мультидисциплінарно. Крім того, при реабілітації дітей з порушеннями центральної нервової системи (ЦНС) дуже важливо якнайшвидше впроваджувати терапевтичні заходи та інтегрувати батьків у реабілітаційний процес. Зважаючи на різноманітність рухових порушень, впровадження сучасних технічних засобів у реабілітацію неврологічних пацієнтів відкриває нові перспективи і здебільшого призводить до позитивного ефекту. Тому активно-пасивна рухова терапія за допомогою апарату для лікування рухів є ефективною складовою комплексної реабілітації дітей, які страждають на дитячий церебральний параліч. Модель gracile12 належить до вищезгаданих апаратів рухової терапії з моторною підтримкою. Метою цього проспективного дослідження є перевірка відсутності протипоказань до застосування терапії рухом за допомогою апарату MOTOmed gracile12 у лікуванні дітей, які страждають на ДЦП, а також вивчення ефективності щодо покращення здатності ходити. Дане дослідження було виконано за наукової підтримки випускника німецького спортивного університету м. Кельн (Німеччина).
Дослідження
З 2009 по 2011 рік 120 пацієнтів зі спастичними формами ДЦП брали участь у клінічному дослідженні ефективності рухової терапії в неврологічній реабілітації. У дослідженні взяли участь 66 хлопчиків (55 %) та 54 дівчинки (45 %) віком від 5 до 14 років (Ø вік: 6,7 років). 75 осіб (62,5 %) страждали на спастичну диплегію, 45 пацієнтів (37,5 %) – на геміплегію. Успіх терапії на моторному рівні вимірювали за допомогою загальноприйнятих тестових процедур (стабілографія, динамометрія та гоніометрія), порівнювали результати до та після проведення кожної процедури. Для оцінки м’язового тонусу або, відповідно, опору пасивним рухам використовували шкалу Ашворта. На додаток до загальноприйнятих терапевтичних заходів, пацієнти отримували циклічні рухові тренування за допомогою апарату для терапії рухів MOTOmed gracile12 для верхніх та нижніх кінцівок. Була обрана помірна інтенсивність (злегка виснажлива). Медичний персонал міг у будь-який момент адаптувати задані параметри тренування (швидкість, тривалість, рівень опору, напрямок руху) до щоденного стану кожної дитини. Під час всього тренування безпеку забезпечувала захисна програма пристрою MOTOmed спазмконтроль, яка була розроблена спеціально для дітей зі спастичними руховими розладами. Ця захисна програма працює у фоновому режимі автоматично і є активною під час тренування як верхніх, так і нижніх кінцівок. Регулярне застосування рухової терапії з моторною підтримкою за допомогою пристрою для рухової терапії MOTOmed gracile12 дозволило досягти наступних цілей терапії:
- покращення або підтримання ходи
- зменшення спастичності, розслаблення м’язів
- усунення або полегшення наслідків відсутності руху
- покращення координації рухів
- покращення пропріоцепції
- покращення загальної працездатності
Критеріями виключення з дослідження були:
- явні когнітивні обмеження досліджуваного
- негативне ставлення досліджуваного до такої терапії
Заняття з пристроєм MOTOmed відбувалися в положенні сидячи та під керівництвом досвідченого фахівця з рухової терапії. Під час перебування в стаціонарі від 15 до 20 днів діти отримували додаткову щоденну процедуру від 10 до 25 хвилин (залежно від віку, фізичної витривалості та наявних обмежень) на пристрої для рухової терапії.
Кожне заняття складалося з трьох етапів:
1) розминка: пасивна реабілітація відповідно до заданих параметрів (швидкість, напрямок руху, тривалість процесу)
2) основна частина: активна або допоміжна (серво)реабілітація з індивідуальною інтенсивністю
3) завершення: активна реабілітація з меншою інтенсивністю або пасивна реабілітація
Під час і після реабілітаційного процесу пацієнт отримував чіткий зворотній зв’язок на великому екрані: тривалість реабілітації, пройдена дистанція, продуктивність, м’язова напруга (спастичність), витрата енергії і т.д. відображалися на екрані. Досягнуті результати також можна було постійно зберігати та аналізувати на чіп-карті, яку можна замовити додатково.
Результати
Спостереження за пацієнтами різних вікових груп, які в процесі комплексної терапії отримували додаткові заняття на пристрої для механотерапії MOTOmed gracile12, дозволяє зробити висновок, що MOTOmed як додаток до лікувальної фізкультури є додатковим методом реабілітації, який у багатьох аспектах є ефективним і результативним для дітей, які страждають на церебральний параліч, завдяки своїм функціональним і психосоціальним ефектам. За допомогою тестів на працездатність у більшості пацієнтів було виявлено чітке покращення рухливості та зменшення скутості суглобів. На початку дослідження середня активна фаза реабілітації особливо «слабких» дітей становила менше 15%, тоді як піддослідні могли активно їздити на велосипеді протягом приблизно 50% від встановленого реабілітаційного часу на останньому тижні терапії. У більш «працездатних» дітей було зафіксовано очевидне збільшення подоланої відстані на графіку MOTOmed , що, з одного боку, базується на збільшеній тривалості активного тренування, а з іншого боку, на підвищеній працездатності або, відповідно, на підвищеній толерантності до фізичних навантажень.
Після сьомого або восьмого дня комплексної реабілітації у більшості дітей, які проходили реабілітацію на пристрої MOTOmed gracile12, вже можна було спостерігати зниження м’язового тонусу, збільшення м’язової сили та покращення загальної рухливості. Всі діти займалися з MOTOmed за власним бажанням і отримували від цього задоволення, тому їхня мотивація до продовження терапії MOTOmed постійно зростала.
Результати інтерв’ю з батьками дітей, які брали участь у дослідженні, підтвердили, що близько 75 % дітей активно намагалися довільно рухати кінцівками після проведеного втручання. Більш-менш складні рухи, такі як повзання або ходьба, могли виконуватися легше у тих дітей, які отримали більше 10 – 15 терапевтичних одиниць. Більшість дітей змогли зберегти досягнуті біомеханічні поліпшення навіть після закінчення періоду дослідження, якщо індивідуальні комплексні терапевтичні заходи продовжувалися відповідно до основних принципів реабілітації. Висновок: Не применшуючи переваг традиційних методів реабілітації, аналіз результатів дозволяє зробити наступні висновки щодо рухової терапії MOTOmed:
1) сприяє зниженню спастичного м’язового тонусу, що призводить до збільшення амплітуди рухів у відповідних суглобах
2) підтримує дітей у вивченні складних рухових послідовностей
3) покращує баланс і симетрію ходи
4) підвищує самостійність у повсякденному житті
5) зберігає ресурси
6) підвищує мотивацію дитини до самостійного продовження терапії
7) скорочує тривалість терапії
Особливі переваги рухової терапії з моторною підтримкою за допомогою MOTOmed gracile12 порівняно з консервативними методами реабілітації дітей, хворих на ДЦП:
1) неінвазивний метод терапії
2) безпека і простота експлуатації
3) одночасний моніторинг декількох дітей
4) підвищення мотивації до продовження терапії
5) помірне регулювання швидкості для дітей з різними стадіями захворювання.
Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що терапія рухом за допомогою механотерапії MOTOmed повинна бути невід’ємною частиною комплексної реабілітації дітей, які страждають на ДЦП. Регулярне використання пристрою MOTOmed gracile12 може сприяти покращенню мобільності та амплітуди рухів, а отже, відкриває нові перспективи для соціальної адаптації дітей у сучасному суспільстві.
Детальна інформація про пристрій MOTOmed gracile12 за посиланням https://ml.com.ua/tovary/reabilitatsiya-dtsp/vidnovlennya-ruhomosti-ruk-ta-nig/motomed-gratsile12/