RU
Фізична терапія відіграє важливу роль у реабілітації параплегії після травми спинного мозку. Кожна травма спинного мозку є унікальною, тому персоналізований план відновлення, який може розробити для вас фізичний терапевт, допоможе оптимізувати відновлення. Це включає в себе визначення цілей, які відповідають вашим потребам, і забезпечення втручань, які безпосередньо сприяють досягненню цих цілей.
Фізична терапія допомагає людям з параплегією покращити свою мобільність за допомогою вправ, що часто повторюються і мають конкретні завдання. Ці вправи спрямовані на збільшення амплітуди рухів, зміцнення м’язів та покращення загальної фізичної функції.
Щоб допомогти вам зрозуміти важливість фізичної терапії для реабілітації при параплегії, у цій статті ми розглянемо відновлення після травми спинного мозку та різні процеси, пов’язані з ним.
Цілі фізичної терапії при параплегії
Фізична терапія при параплегії в першу чергу спрямована на покращення рухливості нижньої частини тіла за допомогою повторюваних, цілеспрямованих вправ. Вправи можуть виконувати люди з параплегією незалежно від рівня та тяжкості травми.
Відновлення після травми спинного мозку значною мірою залежить від нейропластичності, тобто здатності нервової системи перебудовуватися і створювати нові зв’язки. Послідовно практикуючи ослаблені рухи, спинний мозок відчує потребу в цій функції і адаптується, перепрофілюючи та зміцнюючи свої нейронні шляхи. З часом це може покращити виконання рухових функцій та підвищити незалежність у повсякденній діяльності.
Є три основні фактори, які впливають на нейропластичність:
Інтенсивність – це кількість повторень, тривалість тренувань і те, як сильно ви себе випробовуєте. Чим вища інтенсивність, тим кращий результат відновлення. Однак важливо, щоб між тренуваннями було достатньо часу для відновлення.
Специфічність необхідна, тому що тренування однієї функції не обов’язково переноситься на інші функції. Кожен рух задіює різний набір нейронних шляхів у спинному мозку. Це означає, що важливо практикувати менші, специфічні для конкретного завдання рухи, необхідні для окремих навичок, на додаток до тренування більших рухів.
Вибір часу є дуже важливим, оскільки найбільше відновлення зазвичай відбувається протягом перших шести місяців після травми спинного мозку. Спинний мозок тимчасово перебуває у стані підвищеної пластичності, що полегшує відновлення функцій у цей період. Однак важливо розуміти, що спинний мозок завжди має нейропластичність, і відновлення можливе навіть через роки після перенесеної спинномозкової травми.
Фізична терапія при параплегії використовує ці три фактори для сприяння оптимальній реабілітації після травми спинного мозку. Послідовна практика стимулюватиме нейроадаптаційні зміни в спинному мозку та сприятиме функціональним покращенням. Оскільки ми обговорили основну методологію фізичної терапії при параплегії, давайте тепер розглянемо різні типи вправ, з яких може складатися фізична терапія.
Фізичні вправи при параплегії
Під час сеансів фізичної терапії фізичний терапевт оцінить ваші функціональні можливості, створить персоналізований план вправ і проведе вас через вправи, щоб максимізувати вашу рухливість. Залежно від тяжкості пошкодження спинного мозку, фізична терапія для відновлення після параплегії включатиме різні типи вправ. Оскільки кожна людина з параплегією має унікальні потреби та функціональні можливості, кожен план вправ також повинен бути унікальним.
Наприклад, для людини, яка не має моторного контролю в ногах, нереально одразу ж почати тренуватися ходити. До того, як це станеться, фізична терапія зосередиться на менших рухах і цілях, щоб максимізувати функції та незалежність. На початку фізичної терапії це може бути пересування в ліжку, рівновага в положенні сидячи та гнучкість. Потім, у міру прогресу, лікування може розвиватися і почати фокусуватися на більш просунутих навичках, таких як пересування в автомобілі та ходьба, коли це доречно.
Фізична терапія для людей з параплегією буде складатися з різноманітних видів вправ для вирішення всіх аспектів реабілітації після травми спинного мозку. У наступних розділах ми обговоримо, як різні види вправ можуть допомогти людям з параплегією покращити свою мобільність.
Розтягування
Багато людей з параплегією відчувають мимовільні м’язові скорочення, які називаються спастичністю. Спастичність виникає через порушення зв’язку між мозком і м’язами, що спричиняє неправильну роботу або спазм уражених груп м’язів. Розтягування ніг може допомогти подовжити спазмовані м’язи та мінімізувати біль, спричинений додатковим тиском на суглоби.
Ефект від розтяжки може тривати годинами і допомагає запобігти травмам під час більш напружених вправ. Добре розтягнуті м’язи можуть витримувати більше навантаження і досягати повного діапазону рухів, що полегшує виконання більш активних форм вправ. Крім того, часте розтягування може допомогти знизити ризик розвитку подальших ускладнень параплегії, таких як м’язові контрактури.
Крім розтягування для боротьби з спастичністю рекомендовано використовувати пристрій MOTOmed loop.
Вправи на пасивну амплітуду рухів
Навіть якщо у вас немає рухового контролю в ногах, люди з параплегією можуть отримати користь від фізичної терапії. Фізична терапія для людей з важкою формою параплегії зазвичай включає в себе вправи на пасивну амплітуду рухів.
Під час пасивних вправ хтось інший може рухати паралізованими кінцівками за вас. Однак більшість людей з параплегією повинні бути в змозі використовувати руки, щоб рухати ногами в межах своєї амплітуди рухів. Практика пасивних вправ на розвиток амплітуди рухів допоможе запобігти скутості суглобів, сприятиме кровообігу та стимулюватиме спинний мозок.
Для виконання пасивних вправ рекомендовано використовувати наступне обладнання:
Зміцнювальні вправи
Через обмежений руховий контроль у ногах багато людей з параплегією стають менш фізично активними. Відсутність руху та зменшення навантаження після травми спинного мозку може призвести до скорочення м’язів, відомого як атрофія. Люди з атрофією м’язів більш схильні до падінь, переломів, поганого кровообігу та зниження швидкості метаболізму.
Зміцнювальні вправи є невід’ємною частиною фізичної терапії при параплегії, оскільки вони допомагають підтримувати м’язову масу та покращувати функції. Крім того, зміцнювальні вправи можуть супроводжуватися електричною стимуляцією, що сприяє залученню м’язів до роботи та створенню нових рухових шляхів.
Послідовна практика повторюваних зміцнювальних вправ є одним з найкращих способів покращити функціональну рухливість після травми спинного мозку. Це стосується не лише вправ, спрямованих на розвиток сили нижньої частини тіла, але й м’язів корпусу та верхньої частини тулуба. Всі ці групи м’язів є життєво важливими для відновлення людей з параплегією.
Виконання цих зміцнювальних вправ на заняттях з фізичної терапії та вдома дозволить вам подолати функціональний дефіцит і покращити виконання повсякденних справ. Крім того, виконання невеликих зміцнювальних вправ для окремих м’язів або завдань покращить виконання більш складних завдань, таких як перенесення та ходьба.
Для виконання активних зміцнювальних вправ рекомендуємо використовувати ротори для рук та ніг.
Тренування ходи
Тренування ходи – це вид фізичної терапії, який фокусується на навчанні ходити після параплегії. Він часто передбачає використання допоміжних пристроїв, таких як паралельні бруси, ходунки та обладнання з обтяженням. Тренування ходи фокусується не лише на розвитку координації та сили в ногах, але й на формуванні рівноваги та стабільності за допомогою опорно-рухового апарату. Наприклад, ви навчитеся стояти і переносити вагу з одного боку на інший, не втрачаючи стійкості, що є необхідною складовою ходьби.
Загалом, тренування ходи буде зосереджено на покращенні форми та безпеки під час вертикального пересування. Для цього пацієнти можуть використовувати ремені для підтримки ваги тіла під час використання бігової доріжки. Крім того, ще одним чудовим варіантом тренування ходи для людей з параплегією може бути водна фізична терапія. Ходьба та інші зміцнювальні вправи в басейні забезпечують плавучість і підвищену підтримку, водночас працюючи проти опору води.
У міру того, як пацієнти покращують свою форму і розвивають більшу силу в ногах, вони поступово зможуть переносити більшу вагу на стегна, коліна та гомілковостопні суглоби. Ця підвищена сила і стабільність забезпечує більшу незалежність і мобільність, навіть якщо потрібне допоміжне обладнання.
Ймовірність відновлення здатності ходити після травми спинного мозку значною мірою залежить від того, чи є травма повною або неповною. Наприклад, люди з параплегією, які мають неповну травму спинного мозку, мають близько 80% шансів відновити певну здатність ходити завдяки реабілітації. Однак ця цифра значно менша для людей з більш важкими або повними травмами.
Еффективність тренування ходьби можна покращити завдяки наступним пристроям.
Багатофункціональний реабілітаційний комплекс КОЛІЗ Трак 60E
GH3+ модуль активної реабілітації (в комплекті з динамічним модулем)
Перелік іншого обладнання для відновлення ходьби за посиланням – https://ml.com.ua/tovary/postinsultna-reabilitatsiya/vidnovlennya-navychkiv-hodby/
Як довго потрібно займатися фізичною терапією при параплегії?
Кожна травма спинного мозку є унікальною, і час відновлення параплегії буде різним для кожної людини. Як вже згадувалося раніше, інтенсивність, специфічність і час відіграють вирішальну роль у процесі відновлення.
Люди повинні бути готові докласти зусиль для одужання. Багато людей не усвідомлюють, що вправ, які виконуються під час сеансу фізичної терапії, зазвичай недостатньо для того, щоб досягти значного і тривалого поліпшення функцій. Тисячі повторень потрібні, щоб сприяти нейроадаптивним змінам у спинному мозку. Це означає, що між сеансами фізичної терапії важливо також займатися вдома.
Інтерактивні нейрореабілітаційні пристрої можуть допомогти мотивувати людей, які пережили травму спинного мозку, виконувати вправи фізичної терапії вдома. Наприклад, система домашньої терапії FitMi допомагає тренувати все тіло і заохочує до сотень повторень за півгодинну сесію. Як правило, люди, які інтенсивно займаються реабілітацією, швидше одужують і зрештою потребують менше фізичної терапії. Тому часто варто інвестувати в засоби фізичної терапії, які допомагають мотивувати до постійного режиму.
Важливо також розуміти, що відновлення не є лінійним. Спинний мозок ніколи не вичерпує нейропластичність, і люди можуть покращуватися через роки після травми. Навіть після періодів відсутності помітного прогресу, відновлення можливе, якщо ви продовжуєте практикувати ослаблені рухи.
Важливість фізичної терапії для відновлення після параплегії
Фізична терапія не гарантує повного одужання від параплегії, але вона допоможе стимулювати нейронні шляхи в спинному мозку для покращення рухової функції. Для стимулювання нейропластичності спинного мозку необхідні вправи, що часто повторюються і мають конкретні завдання, а фізична терапія допоможе підібрати вправи, які можуть допомогти. Крім того, участь у фізичній терапії допомагає мінімізувати ризик ускладнень, таких як скутість, атрофія м’язів та порушення кровообігу.
Сподіваємося, ця стаття допомогла вам зрозуміти важливість фізичної терапії для відновлення після параплегії. Завдяки часу, послідовності та цілеспрямованості, люди з параплегією можуть покращити функції та виконання повсякденної діяльності, щоб відновити незалежність та покращити якість життя.