RU
Вступ
Рухова реабілітація після інсульту швидко розвивається завдяки іншим технологічним галузям, таким як віртуальна та доповнена реальність (VR/AR), робототехніка та інвазивний і неінвазивний нейрокомп’ютерний інтерфейс. Нейрокомп’ютерний інтерфейс може забезпечити сенсорний зворотний зв’язок активності ЕЕГ у режимі реального часу, дозволяючи пацієнтам з інсультом свідомо керувати своїми сенсомоторними ритмами. У типовому неінвазивному нейрокомп’ютерному інтерфейсі на основі ЕЕГ моторні наміри пацієнта (моторні образи або виконання) розшифровуються за електричною активністю мозку в режимі реального часу шляхом виділення відповідних характеристик. Виявлення наміру руху нейрокомп’ютерного інтерфейсу ініціює відповідний сенсорний зворотний зв’язок з пацієнтом. Цей зворотний зв’язок може бути в абстрактній формі (наприклад, рух курсору на екрані комп’ютера) або у формі конкретного зворотного зв’язку (наприклад, візуальне представлення частин тіла пацієнта на віртуальному аватарі або накладене безпосередньо на фізичного пацієнта) або соматосенсорна доставка через роботизовану, тактильну або нервово-м’язову електростимуляцію для відтворення намічених рухів, що, як було показано, покращує рухову реабілітацію.
Нейрокомп’ютерний інтерфейс почали використовувати в реабілітації після інсульту. Він спрямований на сприяння нейропластичності шляхом корекції або саморегулювання нейрофізіологічної діяльності, тим самим покращуючи ефект реабілітації. Однак досі існують невизначеності щодо його фактичної клінічної ефективності. Ця стаття спрямована на кількісну оцінку ефективності використання нейрокомп’ютерного інтерфейсу в реабілітації верхніх кінцівок після інсульту шляхом проведення мета-аналізу існуючих рандомізованих контрольованих досліджень (РКД). У цих РКД повідомлялося про зміни рухової функції на початку та в кінці втручання. Дослідники переглянули доступні звіти по всіх РКД із використанням цих методів. Вони надали бали дискінезії до і після втручання для експериментальної та контрольної груп, які включали стандартну терапію, роботизовану терапію, електричну стимуляцію та рухові зображення без нейрокомп’ютерного інтерфейсу.
Методи
Література була перевірена шляхом перевірки посилань на численні оглядові статті. Були відібрані рандомізовані контрольовані дослідження з використанням нейрокомп’ютерного інтерфейсу для постінсультної рухової реабілітації та надані бали руховим розладам до і після втручання. Сумарний ефект розрахований за допомогою методу зворотної дисперсії випадкових ефектів. Спочатку були знайдені 524 статті, а після видалення дублікатів перевірені назви та анотації 473 статей. Нарешті, було знайдено 26 статей, що відповідають клінічним дослідженням BCI, з яких 9 досліджень, в яких брали участь усього 235 осіб, що пережили інсульт, відповідали критеріям включення для мета-аналізу (рандомізовані контрольовані дослідження з руховою продуктивністю як індекс результату).
Результати
У 6 дослідженнях нейрокомп’ютерного інтерфейсу покращення моторики, в основному кількісно визначене за допомогою спеціалізованої шкали Фугл-Мейєра (FMA-UE), перевищувало мінімально клінічно важливу різницю (MCID=5,25), тоді як це покращення було досягнуто лише у 3 контрольних групах. Загалом стандартизована середня різниця між реабілітацією з нейрокомп’ютерним інтерфейсом і FMA-UE порівняно з контрольним станом становила 0,79 (95% ДІ: 0,37–1,20), у діапазоні від середнього до великого об’єднаного ефекту. Крім того, кілька досліджень показали, що нейрокомп’ютерний інтерфейс індукує функціональну та структурну нейропластичність на субклінічних рівнях.
Висновки
Нейрореабілітація на основі нейрокомп’ютерного інтерфейсу демонструє середній і високий рівень позитивного впливу на рухові функції верхніх кінцівок, що перевищує звичайні методи реабілітації, такі як рухові зображення, дзеркальна терапія, навчання за допомогою роботів, рухова терапія, викликана обмеженнями, терапія віртуальної реальності. На додаток до моторних результатів, кілька досліджень повідомили про субклінічні рівні функціональної та структурної нейропластичності, викликані нейрокомп’ютерним інтерфейсом, деякі з яких корелюють з покращенням моторних результатів. Для підвищення надійності цих результатів необхідні додаткові дослідження з більшими розмірами вибірки.
Окрім нейрокомп’ютерного інтерфейсу, представленого в апараті для реабілітації руки 06Е, пристрій також дозволяє проводити унікальну реабілітацію в режимі відображення рухів здорової руки за допомогою пальців із фіксувальними датчиками. З іншими функціями апарату для реабілітації руки 06Е, пропонуємо ознайомитись на сторінці пристрою або переглянути презентацію https://ml.com.ua/wp-content/uploads/2022/10/Prezentatsiya.pdf.