RU
Після струсу мозку люди можуть відчувати вестибулярну дисфункцію – порушення системи рівноваги в організмі. Це часто призводить до таких симптомів, як запаморочення, нудота або порушення рівноваги, і це лише деякі з них. На щастя, ці симптоми зазвичай не є постійними і їх можна вилікувати за допомогою вестибулярної терапії струсу мозку.
У цій статті ми обговоримо причини вестибулярної дисфункції, симптоми та найефективніша реабілітація при струсі мозку.
Що таке вестибулярна дисфункція?
Простіше кажучи, вестибулярна дисфункція – це «порушення системи рівноваги організму». Ця система рівноваги, яка називається вестибулярним апаратом, є сенсорною системою, яка допомагає створювати відчуття рівноваги та орієнтації, які необхідні для координації рухів. Струс мозку або легка черепно-мозкова травма є однією з багатьох причин вестибулярної дисфункції.
Вестибулярну систему можна розділити на периферичний і центральний вестибулярний апарат. Периферична вестибулярна система складається з внутрішнього вуха і восьмого черепно-мозкового нерва, який з’єднує внутрішнє вухо з головним мозком. Центральна вестибулярна система включає відділи головного мозку, які беруть участь в обробці вестибулярних сигналів.
Після струсу мозку може виникнути як периферична, так і центральна вестибулярна дисфункція. Наприклад, струс може безпосередньо пошкодити стовбур мозку, скроневу частку та/або мозочок, які беруть участь в обробці вестибулярних сигналів.
Коли струс порушує будь-яку частину вестибулярної системи, нейронні зв’язки, що йдуть до мозку та від нього, також можуть бути пошкоджені або зруйновані. Це ускладнює зв’язок мозку з вестибулярним апаратом і розпізнавання положення голови по відношенню до решти тіла та навколишнього середовища.
Внаслідок травми голови органи внутрішнього вуха також можуть бути пошкоджені, що призводить до периферичної вестибулярної дисфункції. На щастя, нейронні зв’язки можна зміцнити та відновити завдяки нейропластичності.
Нейропластичність – це здатність мозку перепрофілювати себе, зміцнюючи існуючі нейронні шляхи та створюючи нові за потреби. Після відновлення нейронних шляхів мозок зможе краще спілкуватися з рештою тіла та вестибулярним апаратом, завдяки чому він знову усвідомлюватиме простір та навколишнє середовище.
Симптоми вестибулярної дисфункції після струсу мозку
За оцінками досліджень, приблизно 30% людей, які пережили струс мозку, відчувають стійкі симптоми, які можуть тривати місяцями або роками після травми. Симптоми можуть тривати і після першого удару і включати цілий ряд різних проблем з вестибулярною функцією, в тому числі:
- Запаморочення
- Дисбаланс
- Напруження очей або нечіткість зору
- Дезорієнтація
- Нудота або блювота
- Запаморочення (раптове відчуття обертання)
- Ністагм (швидкий і неконтрольований рух очей)
- Просторові порушення (усвідомлення свого тіла відносно простору)
- Морська хвороба або чутливість
- Нестійка хода (ненормальна ходьба)
- Постуральна нестабільність
Симптоми периферичної та центральної вестибулярної дисфункції іноді можуть перетинатися. Тому, щоб розрізнити їх, дуже важливо поставити правильний діагноз. Хоча симптоми можуть відрізнятися у кожного постраждалого, більшість з них можуть отримати користь від вестибулярної терапії струсу мозку.
Оцінка пацієнта для лікування струсу внутрішнього вуха
Оскільки симптоми вестибулярної дисфункції часто варіюються, не існує єдиного тесту, який постійно використовується для оцінки вестибулярної дисфункції. Лікар або фізичний терапевт може провести тести на зір та рівновагу, серед іншого. Для постановки адекватного діагнозу також необхідний збір анамнезу, загальне фізичне та когнітивне обстеження.
Під час обстеження лікар може попросити
- Сфокусувати зір на одній точці
- Рухати головою з боку в бік і вгору-вниз
- Рухати головою по діагоналі, щоб виявити нерегулярні рухи очей.
Лікарі також шукатимуть будь-які очні проблеми або проблеми із зором, які можуть спричинити подальші проблеми. Важливо пам’ятати, що зір включає в себе не тільки гостроту зору, але й інші фактори, такі як стеження за очима, легкість фокусування та периферичний зір. Наприклад, постраждалі з порушеннями зору можуть мати чіткий зір 20/20, коли стоять або сидять нерухомо. Однак рух може спричинити розмиття зору. Тому при діагностиці вестибулярної дисфункції після струсу мозку необхідно провести комплексне обстеження очей, включаючи рух голови.
Важливо зазначити, що зміни зору можуть бути відсутніми на початковому етапі після травми і можуть бути замасковані за такими симптомами, як напруження очей, втома та головний біль. Тому необхідно провести повне обстеження та оцінку, щоб переконатися, що всі симптоми враховані. Після встановлення правильного діагнозу можна починати вестибулярну терапію.
Вправи вестибулярної терапії при струсі мозку
Щоб задовольнити ваші конкретні потреби, ваш терапевт, швидше за все, розробить індивідуальний план вестибулярної терапії, який ґрунтується на доказах. Сеанс вестибулярної терапії зазвичай включає набагато складніші вестибулярні фізичні вправи, ніж просто стояння на балансувальній дошці. Для оптимального відновлення необхідно задіяти периферичний і центральний вестибулярний апарати, а також зорову систему. Це часто передбачає рух головою, що вимагає відповідного зміщення погляду, щоб максимізувати вестибулярну терапію та покращити функції.
Ось кілька методів реабілітації, які зазвичай використовуються у вестибулярній терапії при струсі мозку:
Стабілізація погляду
Вестибуло-окулярний рефлекс дозволяє вам залишатися сфокусованим на об’єкті, навіть коли ваша голова рухається. Після струсу мозку цей рефлекс може бути пошкоджений, що спричиняє дезорієнтацію та запаморочення. Гімнастика для очей може допомогти покращити стабілізацію погляду та відновити вестибуло-окулярний рефлекс після струсу мозку.
Гімнастика для очей може включати різноманітні вправи, такі як наведена нижче:
– Сидячи прямо на стільці, намалюйте на аркуші паперу в центрі хрестик.
– Тримайте папір у руці на відстані витягнутої руки, тримаючи його на рівні очей.
– Сфокусуйте свій погляд на хрестику і повертайте голову з боку в бік. Якщо це можливо, спробуйте рухатися якомога швидше, щоб знак Х не розмивався.
Рівень складності можна збільшувати або зменшувати залежно від рівня комфорту. Наприклад, якщо ваша мета – виконати вправу за 1 хвилину, вам слід почати з коротшої мети в пару секунд і збільшувати час у міру того, як ви покращуватимете свої результати.
Звикання до вправ при струсі мозку
Другий популярний метод, який використовується у вестибулярній терапії, – це вправи на звикання. Ці вправи особливо корисні для людей, які відчувають сильне запаморочення під час руху. Вправи на звикання допомагають зменшити запаморочення, поступово збільшуючи вплив рухів, які їх викликають, наприклад, нахилитися, щоб підняти щось з землі.
Зразкові вправи на звикання можуть включати в себе наступне:
– Перехід з положення сидячи в положення лежачи на спині
– Вставання і повернення в положення сидячи
– Сидячи, нахилятися вперед, поки голова не опиниться між колінами.
Мета полягає в тому, щоб виробити достатню толерантність, поки ці рухи не перестануть викликати морську хворобу. Ваш терапевт допоможе переконатися, що вправи є одночасно складними та посильними, щоб запобігти перенапруженню.
Тренування рівноваги та навантажень
Ще одним поширеним методом, який використовується у вестибулярній терапії струсу мозку, є тренування на рівновагу та фізичні навантаження. Цей тип тренувань спрямований на покращення витривалості, рівноваги та нарощування сили. Тренування на рівновагу і навантаження також особливо корисні для спортсменів, які перенесли струс мозку, оскільки вони допомагають розвинути витривалість і покращити стійкість, а також покращують роботу серцево-судинної системи.
Хоча тренування на рівновагу і навантаження зазвичай проводяться в повільному темпі, залежно від рівня ваших здібностей, важливо заздалегідь лікувати інші симптоми (наприклад, запаморочення), щоб запобігти виснаженню або іншим ускладненням. Якщо ви помітили, що під час тренування загострюються будь-які вестибулярні симптоми, негайно зупиніться або зробіть перерву. Ваш терапевт може надати вам більше рекомендацій і переконатися, що вестибулярні вправи для лікування струсу мозку підходять і є безпечними для вас.
Маневр Еплі
Хоча маневр Еплі ефективний лише для певного типу вестибулярної дисфункції, він може змінити життя багатьох людей, які пережили струс мозку. Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ) – найпоширеніший тип тривалої периферичної вестибулярної дисфункції після струсу мозку, який виникає при зміщенні кристалів в органах отоліту. На щастя, кристали можна повернути на належне місце за допомогою маневру Еплі.
Цей метод передбачає переміщення голови в чотири положення і затримку в кожному з них щонайменше на 30 секунд. Це відносно швидка процедура, яка зазвичай займає 5 хвилин і має високий показник успішності.
Однак маневр Еплі повинен виконуватися фахівцем, не намагайтеся робити його самостійно. Якщо вас зацікавила ця методика або ви хочете дізнатися більше інформації, перегляньте цей список сертифікованих вестибулярних спеціалістів, щоб знайти потрібного вам фахівця.
Серед реабілітаційний пристроїв які можуть бути ефективними для вестибулярної терапії після струсу можна виділити наступний перелік https://ml.com.ua/shop/lfk-ta-likuvalna-gimnastyka/vidnovlennya-koordynacii/
Участь у вестибулярній терапії після струсу мозку
Вестибулярна терапія – один з найефективніших методів лікування порушень рівноваги після струсу мозку. Однак не всі запаморочення викликані проблемами внутрішнього вуха. Деякі, наприклад, можуть бути викликані проблемами з шийним відділом хребта, наприклад, хлистовим синдромом. У такому випадку вестибулярна терапія не матиме жодного позитивного ефекту.
Постраждалі можуть відчувати різноманітні вестибулярні симптоми після струсу мозку, такі як нудота, порушення рівноваги та нечіткість зору. Проконсультуйтеся з лікарем, щоб отримати належну оцінку для виявлення всіх вестибулярних симптомів. Після встановлення діагнозу важливо почати лікування, використовуючи відповідні вестибулярні вправи після струсу мозку для покращення стану.
Ми сподіваємося, що ця стаття допомогла вам зрозуміти, як вестибулярна терапія при струсі мозку може сприяти одужанню.