Методи пошуку

У травні 2017 року було проведено пошук у базах даних CENTRAL, MEDLINE, Embase, шести інших базах даних та ряді реєстрів клінічних випробувань. Також було проведено пошук у списках посилань відповідних досліджень та систематичних оглядів.

Критерії відбору. Включено рандомізовані контрольовані дослідження (RCT) та квазі-RCT, які порівнювали використання тредмілів з відсутністю тредмілів або порівнювали різні режими тренування.
Результати. У метааналіз включено п’ять досліджень (загалом сім у оновленні) з 175 дітьми: 104 дитини проходили програму реабілітації з біговою доріжкою, 71 — контрольна група. Дослідження різнилися за популяціями (Дауна, ДЦП, затримка розвитку), типами порівнянь, тривалістю, параметрами ходьби.

• Відношення щодо віку початку самостійної ходьби: загального значущого ефекту не встановлено, але у дітей із синдромом Дауна спостерігалося прискорення (середня різниця –4 місяці).
• Загальна моторна функція та навички стояння не показали значного покращення.
• Навички, пов’язані з ходьбою (кроки, швидкість), мали невеликий позитивний ефект.
• Загалом, реабілітація з біговою доріжкою призводила до незначного збільшення швидкості ходьби (MD ≈ 0,23 м/с).

Висновки авторів. Оновлений огляд дає додаткові докази на користь застосування бігової доріжки у деяких групах дітей до 6 років, хоча сила ефекту поки обмежена через невеликі розміри вибірок. Необхідні більші та методологічно обґрунтовані дослідження, зокрема для дітей з ДЦП чи загальною затримкою розвитку, а також дослідження оптимального дозування інтервенцій.

Методи та критерії включення

Автори дослідження здійснили пошук у базах CENTRAL, MEDLINE, Embase, CINAHL, PsycINFO, Web of Science, PEDro, LILACS, ClinicalTrials.gov та ін.

Критерії:

• Діти до 6 років із затримкою моторного розвитку або ризиком нейромоторної затримки;
• Інтервенції з використанням бігової доріжки будь-якого типу (різні швидкості, підтримка, мануальна допомога);
• Порівняння: без бігової доріжки або інша терапія;
• Вихідні дані: параметри ходьби, вік початку ходи, моторна функція (за шкалами), швидкість і безпека.

Виключено дослідження, де діти мали прогресуючі нейродегенеративні захворювання чи інші стани, які виключають фізичні навантаження.

Оцінка ризику упередженості здійснювалась за методикою Cochrane (послідовність генерації груп, приховування алокації, заслон оцінювачів результатів, неповні дані тощо).

Результати

У підсумку в оновленому огляді включено 7 досліджень (12 публікацій) з 175 дітьми: 104 — у групах з біговою доріжкою, 71 — у контрольних групах.

Діти за діагнозами:

• ~90 дітей із синдромом Дауна;
• ~20 дітей із ДЦП;
• Діти з загальною затримкою розвитку або передчасно народжені.

Щодо цілей і результатів:

Параметр	Вплив бігової доріжки (у порівнянні з контролем)	Коментар
Початок незалежної ходьби	Загальний ефект не суттєвий; у дітей із Дауна — потенційне прискорення (MD ≈ –4 міс)	Ефект залежить від підгрупи
Загальна моторна функція (GMFM)	Не було значного покращення	Обмежена якість доказів
Навички стояння (GMFM верхня частина)	Невизначений ефект	Результати гетерогенні
Навички ходьби / швидкість / симетрія	Невеликий позитивний ефект	Наприклад, збільшення швидкості ~0,23 м/с
Безпека / шкоди	Жодного серйозного випадку травм або падінь не повідомлено	У дослідженнях повідомляли про відсутність побічних ефектів

Отже, в певних групах (наприклад, діти з синдромом Дауна або загальною затримкою) застосування бігової доріжки демонструє потенційний позитивний ефект, хоча загальна доказова база залишається обмеженою.

Практичні рекомендації для реабілітологів щодо використання Медичної бігової доріжки Коліз Трак 60 ПРО

На базі вищенаведених висновків та модифікації під дитячу популяцію надаємо рекомендації до застосування медичної бігової доріжки Коліз Трак 60 ПРО.

Характеристики медичної бігової доріжки Трак 60 Про

Це медична бігова доріжка, призначена для реабілітації ходьби (відновлення навичок ходьби).

• Має можливість регулювання параметрів (швидкість), безпечну конструкцію з поручнями та системою підтримки.

Принципи використання у дітей

1. Відбір дітей
   • Вік: попереднє використання досліджується до 6 років, але для дітей старшого віку також можливий адаптований режим.
   • Стан: наявність моторної затримки, діагностованої ДЦП, загальної моторної затримки чи синдромів із ризиком порушень руху.
   • Контраіндикації: нестабільні суглоби, гострі ортопедичні патології, серйозні кардіореспіраторні обмеження, високий ризик падіння без належної підтримки.
   • Увага до когнітивних здібностей — дитина має бути здатна співпрацювати з інструкціями або мати асистента.
2. Початковий етап
   • Орієнтуватися на дуже низьку швидкість — наприклад, почати з 0,1–0,2 м/с (або нижча швидкість), залежно від здатності дитини.
   • Виконувати інтервали: наприклад, 1–2 хв ходьби → короткий відпочинок, 3–5 повторень.
   • Використовувати систему підтримки: ручки, поручні, стропа для тулуба, допомога асистента чи терапевта.
   • Підтримка безпеки: аварійна кнопка зупинки, захисні бічні поручні, ремені безпеки, контроль терапевта.
   • Мануальна допомога (наведення кроків) за потреби — особливо у дітей з дуже слабкими м’язами чи із значними порушеннями координації.
3. Поступове підвищення навантаження
   • Після адаптації (1–2 тижні) поступово збільшувати швидкість у межах толерантності дитини.
   • Збільшення тривалості інтервалів (наприклад, до 5–10 хв без перерв).
   • Зменшення допомоги (асистента або мануальної підтримки) поступово.
   • Можливе введення нахилу або варіацій швидкості (інтервальні тренування).
   • Додавання когнітивних / мотиваційних елементів під час ходьби (реакція на сигнали, утримання предмета, зміна темпу за сигналом) для стимуляції координації, уваги та мультисенсорного контролю.
4. Моніторинг і безпека
   • Контроль втоми, поведінкових реакцій, зміни тонусу, болю в м’язах чи суглобах.
   • Постійний перегляд прогресу: запис дистанції, часу, швидкості, симетрії кроків (за можливості — за допомогою відеоаналізу або додаткових сенсорів).
   • Періодичні перерви, щоб уникнути перевтоми та перевантаження.
   • Наявність можливості негайної зупинки.
   • Технічне обслуговування обладнання, калібрування, перевірка безпеки перед кожним сеансом.
5. Інтеграція у комплексну програму
   • Не використовувати Трак 60 Про як єдиний засіб; поєднувати з іншими методами: кінезіотерапія, масаж, тренування балансу, ерготерапія, сенсорна стимуляція.
   • Планувати сесії так, щоб ходьба на біговій доріжці не “забирала” час від інших важливих елементів реабілітації, але й не була останньою, коли дитина втомлена.
   • Періодично коригувати протокол відповідно до індивідуального розвитку дитини, досягнутих результатів, появи асиметрій чи компенсаційних стратегій.
6. Оцінка ефекту / метрики прогресу
   • Відстежувати зміни в швидкості ходьби, дистанції, симетрії кроків, співвідношенні кроків.
   • Використовувати стандартизовані шкали моторної функції (наприклад, GMFM, Peabody, інші шкали відповідно до віку).
   • Кореляція з функціональними змінами: наскільки дитина краще ходить у побуті або на терапевтичній площині.
   • Фіксувати можливі побічні ефекти або неприйняття (втома, біль, дратівливість).

Приблизний адаптивний протокол (приклад)

Тиждень / Етап	Швидкість (м/с)	Тривалість / інтервали	Підтримка / допомога	Коментар
1–2	0,1–0,2	1–2 хв × 3–5 повторів	Максимальна підтримка, ручки, допомога асистента	адаптація
3–4	0,2–0,3	3–5 хв × 3 повтори	Зменшення допомоги, активніший супровід	рівномірна ходьба
5–8	0,3–0,4	5–10 хв безперервно	Підтримка лише поручнями + ремені	поступове наближення до самостійності
9+	0,4–0,6	10–15 хв	Мінімальна допомога, мануальне втручання лише при потребі	інтервальні модифікації

Примітка. Цей протокол — орієнтовний. Реальний протокол потрібно адаптувати під конкретну дитину, її діагноз, стан, рівень витривалості та відгук на тренування.

Можливі ризики та обмеження

• У дуже слабких дітей із значними ураженнями ходьба на біговій доріжці може викликати перевантаження, втому або спастичні реакції.
• Якщо є контрактури або обмеження в рухливості суглобів, треба коригувати або обмежувати амплітуду рухів.
• Діти з нестабільним балансом (без надійної підтримки) потребують посиленого захисту або страхувальних засобів.
• Важливо врахувати, що обладнання — лише інструмент; без грамотної підготовки терапевта, моніторингу і адаптації протоколу ефект може бути обмежений.
• Необхідно проводити періодичний перегляд, щоб уникнути “плато” в прогресі або надмірного навантаження.