Вступ
Ходьба є ключовою функцією для самостійності пацієнтів після інсульту. Вона дозволяє виконувати повсякденні завдання без сторонньої допомоги, підтримує фізичну активність та сприяє соціальній інтеграції. Пацієнти з геміплегією часто мають асиметричну поставу, при якій уражена кінцівка підтримує лише 25–43% ваги тіла, що значно знижує здатність утримувати рівновагу і підвищує ризик падінь. Порушення балансу також негативно впливає на координацію рухів та ефективність ходьби.
Ходьба по сходах — особливо складне завдання для пацієнтів після інсульту, адже вона потребує зміни центру маси, більшого залучення м’язів нижніх кінцівок та контролю балансування. Кожен крок по сходах вимагає активного підйому тіла, точного розташування стопи та контролю сили, що впливає на стабільність пацієнта під час підйому та спуску. Водночас щоденне використання сходів у побуті робить це завдання необхідним для відновлення незалежності.
Попередні дослідження демонстрували ефективність різних методів тренування балансу: бокове навантаження, вправи з м’ячем, підйоми ноги на опору, візуальний та аудіозворотний зв’язок. Проте досліджень, присвячених тренуванню балансу через ходьбу по сходах, було недостатньо.
Мета дослідження
Метою даного дослідження було оцінити вплив чотиритижневого тренування ходьби по сходах на здатність утримувати баланс у хронічних пацієнтів після інсульту.
Учасники та методи
Дослідження проводилося в Кореї на базі Hospital K (м. Тегу) з березня по квітень 2013 року. У ньому брали участь 40 пацієнтів, у яких інсульт був підтверджений КТ або МРТ не менше шести місяців тому.
Критерії відбору:
- MMSE-K ≥ 24 (добрий когнітивний стан);
- здатність самостійно ходити;
- відсутність потреби в медикаментозному знятті спастики;
- розуміння та здатність виконувати інструкції терапевта.
Пацієнтів розподілили на дві групи: експериментальну (EG) та контрольну (CG), по 20 осіб у кожній.
-
EG: 30 хв загальної лікувальної фізкультури + 30 хв ходьби по сходах (5 разів на тиждень протягом 4 тижнів).
-
CG: 30 хв загальної терапії + 30 хв ходьби по рівній поверхні (аналогічний графік).
Тренування ходьби по сходах виконувалися на сходах шириною 0,8 м та висотою 10 см з глибиною сходинки 38 см. Терапевт допомагав пацієнту у підйомі та спуску, підтримуючи таз і щиколотку у разі нестабільності. Пацієнти могли триматися за поручні для безпеки.
Баланс оцінювався за допомогою системи Biorescue (Франція):
- розподіл ваги на уражену та неуражену стопи;
- передня та задня довжина у межах стабільності;
- площа та довжина еліпса Ромберга.
Статистичний аналіз проводився за допомогою SPSS 12.0, t-тест для парних і незалежних зразків. Значимість встановлена на α=0,05.
Обговорення
Результати свідчать, що тренування ходьби по сходах:
-
покращує симетричний розподіл ваги на ноги, що є критичним для стабільності;
-
зміцнює м’язи нижніх кінцівок та тулуба;
-
підвищує пропріоцепцію та контроль постави;
-
сприяє зниженню ризику падінь та підвищенню безпеки пересування.
Раніше показано, що симетричне навантаження на уражену ногу безпосередньо пов’язане з покращенням функціональних навичок ходьби, а також скорочує час перебування в стаціонарі та підвищує якість життя пацієнтів.
Практичне використання реабілітаційного обладнання
Для реалізації подібних програм тренування у клінічних умовах використовують спеціальні сходові тренажери:
1. ДСТ 8000 Тріпл Сенс
-
Регульована висота сходинок;
-
Тренує баланс, координацію та постановку стопи;
-
Поступове збільшення складності для безпечного відновлення навичок ходьби.
2. ДСТ 8000 Про
-
Цифровий аналіз ходи та зворотний зв’язок;
-
Вимірює довжину кроку, швидкість, симетрію;
-
Дозволяє персоналізувати тренування та відстежувати прогрес.
3. ДСТ 8000
-
Базова модель для початкових етапів реабілітації;
-
Підтримує тренування м’язів та контролю рівноваги;
-
Безпечний для пацієнтів із високим ризиком падінь.
Використання цих пристроїв дозволяє імітувати повсякденні ситуації (сходи вдома чи на вулиці) у контрольованому середовищі.
