Вплив різної тривалості використання вертикалізаторів на швидкість міграції кульшового суглоба у дітей з помірним та тяжким церебральним паралічем

Рандомізоване контрольоване дослідження

Навчання самообслуговуванню та пересуванню з сидячого у вертикальне положення дітей з церебральним паралічем

Корисне адаптивне обладнання для реабілітації при ДЦП

Мета
Дослідити, чи може програма реабілітаційних вправ з переходу від сидячого до вертикального положення дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) покращити самообслуговування та мобільність.

Тридцять вісім дітей з ДЦП (19 хлопчиків, 19 дівчаток; середній вік 8 років 0 місяців, SD 2 роки 4 місяці, віковий діапазон 4 роки 0 місяців-12 років 4 місяці), класифікованих за Системою класифікації загальної моторної функції (GMFCS) на рівні III і IV, та їхні опікуни були випадковим чином розподілені на відновлення навичків з переходу від від сидячого до вертикального положення плюс рутинна фізіотерапія (відновлення рівноваги і ходи) або тільки рутинна фізіотерапія (контроль). Відновлення навичків з переходу з положення сидячи в положення стоячи проводилося п’ять разів на тиждень протягом 6 тижнів під наглядом фізіотерапевта (двічі на тиждень) та доглядача (тричі на тиждень). Сліпі оцінки результатів на 7-му тижні стосувалися самообслуговування та мобільності за шкалою функціональної незалежності дітей, п’ятиразового тесту з переходу з сидячого положення в стояче (FTSST) та модифікованого індексу навантаження на опікуна (MCSI).

Результати
Самообслуговування в групі (зі зміною положення с сидячого на вертикальне) покращилося на 2,2 одиниці (95% довірчий інтервал [ДІ] 1,3-3,1), а мобільність збільшилася на 2,2 одиниці (95% ДІ 1,4-3,0) порівняно з контрольною групою. У групі (зі зміною положення с сидячого на вертикальне) FTSST зменшився на 4,0 секунди (95% ДІ від -4,7 до -3,2), а MCSI зменшився на 0,8 одиниць (95% ДІ від -1,2 до -0,4) порівняно з контрольною групою.

Інтерпретація
Реабілітаційна програма з переходу від сидячого до вертикального положення для дітей з ДЦП, класифікованих за GMFCS на рівні III і IV, покращила здатність до переходу від сидіння до стояння і призвела до невеликого покращення самообслуговування та мобільності, одночасно зменшивши навантаження на осіб, які здійснюють догляд.

ДИЗАЙН ДОСЛІДЖЕННЯ

Було проведено одинарне сліпе рандомізоване контрольоване дослідження з використанням двох паралельних груп з розподілом «один до одного». Дослідження проводилося в реабілітаційному центрі та фізіотерапевтичному відділенні в Таїланді з 28 листопада 2019 року по 27 березня 2020 року і включало компонент домашніх вправ. Етичне схвалення було отримано від комітетів з етики досліджень на людях Університету Ла Тробе та Університету принца Сонгкла.

Учасники дослідження

Дітей включали в дослідження, якщо вони мали будь-який тип ЦП (наприклад, спастичний, атетоїдний, атактичний), класифікований за III та IV рівнями GMFCS, були віком від 4 до 12 років (включно), могли сидіти та стояти з допомогою або без допомоги опікуна чи меблів, не падаючи, і могли виконувати прості словесні інструкції, такі як «Встаньте, будь ласка». Діти були виключені, якщо вони перенесли ортопедичне втручання, селективну дорзальну ризотомію або ін’єкцію ботулінічного нейротоксину А в нижні кінцівки протягом попередніх 6 місяців або мали будь-які ортопедичні проблеми або медичні стани, такі як недосконалий остеогенез, вроджений множинний артрогрипоз або спінальна м’язова атрофія, що перешкоджали участі в інтенсивних тренуваннях. До участі в дослідженні були включені особи, які здійснюють основний догляд за цими дітьми, якщо вони вільно розмовляли тайською мовою.

Втручання

Обидві групи отримували рутинну фізіотерапію протягом 30 хвилин п’ять разів на тиждень протягом 6 тижнів. Два з цих сеансів проводилися в тихому приватному тренувальному залі під наглядом одного з двох зареєстрованих фізіотерапевтів, а три сеанси проводилися вдома під наглядом основного піклувальника дитини. Рутинна програма фізіотерапії складалася з відновлення рівноваги та ходи за допомогою допоміжного ортеза, який дитина зазвичай носила. Крім того, на кожному занятті експериментальна група отримувала 30 хвилин тренувальної програми з переходу з сидячого положення в стояче відповідно до принципів реабілітації, орієнтованої на конкретні завдання, з фокусом на три фази: повторення частини завдання з переходу з сидячого положення в стояче (наприклад, постановка стоп, перенесення ваги вперед); повторення всього руху з сидячого положення в стояче зі зворотним зв’язком; повторення руху з сидячого положення в стояче в контексті завдань з самообслуговування (наприклад, стоячи, потягнутися за іграшкою). Тривалість реабілітації 6 тижнів була обрана таким чином, щоб забезпечити достатню кількість повторень руху «сидіти-стояти» для переходу до більш складної активності, враховуючи при цьому необхідність оптимізації прихильності до лікування. Для контролю цього додаткового часу учасники контрольної групи проходили процедуру 30-хвилинного прикладання гарячих пакетів і розтяжку нижніх кінцівок.

РЕЗУЛЬТАТИ

Характеристики учасників
Для участі в дослідженні було відібрано 40 дітей з ХП та їхніх опікунів. Двоє дітей були виключені, оскільки протягом попередніх 6 місяців вони отримували ін’єкції ботулінічного нейротоксину А в нижні кінцівки. Таким чином, було включено 38 дітей з ХП (19 хлопчиків, 19 дівчаток; середній вік 8 років 0 місяців, SD 2 роки 4 місяці, віковий діапазон 4 роки 0 місяців-12 років 4 місяці), класифікованих як III і IV рівні за GMFCS, та їхніх опікунів. Ніхто не вибув з дослідження, і всі завершили подальшу оцінку на 7-му тижні. Обидві групи були подібні за віком, статтю та розподілом рівнів GMFCS.

Вторинні результати: FTSST і MCSI
У екпериментальній групі FTSST зменшився в середньому на 4,0 секунди (95% ДІ від -4,7 до -3,2), а MCSI зменшився в середньому на 0,8 одиниць (95% ДІ від -1,2 до -0,4) порівняно з контрольною групою. Верхня межа 95% ДІ FTSST (4,7 с) перевищувала мінімальну клінічно значущу різницю в 4,2 секунди. Верхня межа 95% ДІ для MCSI (1,2 одиниці) була меншою за мінімальну клінічно значущу різницю (1,8 одиниці).

ОБГОВОРЕННЯ

Це дослідження продемонструвало, що 6-тижнева реабілітаційна програма вправ з переходу з сидячого в вертикальне положення призвела до невеликого покращення незалежності самообслуговування та мобільності дітей з ЦП (класифікованих за GMFCS на рівні III та IV), а також до підвищення здатності до переходу з сидячого положення в стояче. Програма реабілітації була безпечною, її дотримувалися діти та їхні опікуни, і вона була пов’язана з невеликим зменшенням навантаження на опікунів. Як і в попередніх дослідженнях, було виявилено, що повторювані та інтенсивні навички, наприклад, переходу з сидячого положення в стояче, можуть покращити здатність до переходу з сидячого положення в стояче. На відміну від інших досліджень, результати показують, що така програма реабілітації також може призвести до невеликих покращень у самообслуговуванні та мобільності.

ВИСНОВОК

Відносно коротка 6-тижнева програма реабілітаційних вправ з переходу від сидіння до стояння призвела до невеликого покращення здатності дітей виконувати завдання з пересування та самообслуговування, що може мати клінічне значення для пересування і може покращити здатність до переходу від сидіння до стояння без збільшення навантаження на доглядальників. Результати частково підтверджують важливість навичків переходу від сидіння до стояння як попередньої навички для розвитку безпечної та незалежної мобільності таких дітей.

Пристрої для відновлення вертикального положення

Пристрій реабілітаційний ПАРАМОБІЛЬ

Пристрій реабілітаційний ПАРАМОБІЛЬ – модульний пристрій, єдиний на ринку, який поєднує в собі 3 функції, статичну вертикалізацію, динамічну вертикалізацію та реабілітаційне відновлення в положенні сидячи, для відновлення пацієнтів з порушеннями в роботі опорно-рухового апарату.

Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Артикул: Невідомо Категорія: Вертикалізація

Пристрій реабілітаційний ЛІФТЕР

Пристрій реабілітаційний ЛІФТЕР дозволяє самостійно з сидячого положення перейти до вертикального, для кращого функціонування всього організму (покращення кровообігу, дихання, функціонування м’язів та внутрішніх органів).

Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Артикул: LTR Категорія: Вертикалізація

Пристрій реабілітаційний ПАРАПІОН

Пристрій реабілітаційний ПАРАПІОН призначений для пасивної вертикалізації пацієнта. Під час цього процесу відбувається адаптація почуття рівноваги, внутрішніх органів і кровоносної системи до нових умов і великих навантажень.

Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Артикул: Невідомо Категорія: Вертикалізація

Вертикалізатор ІзіСтенд Глайдер

Вертикалізатор EasyStand Glider – це вертикалізатор для активної реабілітації в вертикальному положенні. Користувач рухаючи руками ручки пристрою, викликає відповідну рухливість ніг, що зміцнює м’язи в положенні «стоячи» або збільшує діапазон рухів в положенні «сидячи»

Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Артикул: Невідомо Категорія: Вертикалізація

Вертикалізатор ІзіСтенд Еволв

Вертикалізатор EasyStand Evolv дозволяє користувачу самостійно прийняти вертикальне положення для проведення реабілітаційних занять та активізації після травм або захворювань, що обмежують можливості знаходження в положенні стоячи.

Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)

Категорія: Вертикалізація

Новини Медилайн

Навчання самообслуговуванню та пересуванню з сидячого у вертикальне положення дітей з церебральним паралічем