RU
Догляд за тяжкохворою людиною в домашніх умовах передбачає особливу організацію побуту та належну увагу до потреб хворого, а також наявність спеціальних пристосувань, які полегшують догляд.
.Комната має бути якомога просторішою, сонячною, захищеною від зовнішніх шумів. Але при цьому у хворого не повинно з’являтися відчуття повної ізоляції від світу. Не обставляйте кімнату зайвими меблями, пам’ятайте, що чим менше перешкод при прибиранні кімнати – тим краще. Меблі краще вибирати міцні, стійкі, і тоді вони зможуть використовуватися і як опора. Зверніть увагу на освітлення: його краще робити неяскравим, заспокійливим. Кімнату провітрюйте щонайменше двічі на добу, а температуру повітря намагайтеся підтримувати на рівні 19-23°С.
.
Ліжко хворого краще поставити головою до стіни, щоб можна було підходити з усіх боків: це полегшить перевертання хворого, гігієнічні процедури, зміну постільної білизни.
У тих випадках, коли хворий прикутий до ліжка або проводить у ньому багато часу, бажано придбати медичне функціональне ліжко. Якщо можливості придбання цього ліжка немає, то зробіть наявне ліжко максимально зручним: його висота має бути не нижчою за 0,6 м, а бокові решітки, які захищають хворого від падіння, можна спорудити зі стільців, вставлених у каркас.
Постільні приналежності: подушка, ковдра (краще легка, щоб уникнути пролежнів на кінчиках пальців ніг), простирадла (зручніше простирадла з гумкою), спеціальні подушки, валики для підкладки під шию, фіксації пацієнта в положенні на боці. Простирадла мають бути без складок, а постіль не має бути занадто м’якою. За необхідності, використовуйте вологонепроникний наматрацник.
Біля ліжка поставте невеликий столик або тумбочку, шафу з речами. На столику тримайте все необхідне: питну воду, настільну лампу, пульт управління (якщо хворий дивиться телевізор), окуляри (якщо читає хворий). Термометр, тонометр, гребінець, косметичну продукцію, перев’язувальні засоби краще зберігати теж поруч, у ближньому відділенні тумбочки. Поруч розмістіть одноразові гігієнічні засоби: підгузки, пелюшки, поліетиленові пакети для збору сміття тощо.
Так як захисні сили організму хворого знижені, ліжко і приліжковий столик необхідно дезінфікувати не рідше ніж раз на 10 днів.
.Важливий елемент догляду, що допомагає вчасно розпізнати погіршення стану або будь-яке захворювання і запобігти ускладненням, – спостереження та оцінка загального стану хворого. Необхідно звертати увагу на вираз обличчя хворого, голос, стан шкіри, запах тіла, дихання, пульс, тиск.
Температура тіла – важливий показник стану хворого. Її зміни говорять про розвиток патологічного процесу, особливості його перебігу, реакцію хворого на захворювання. Температуру тіла хворого необхідно перевіряти щодня. Показники АТ тих хворих, які перенесли інфаркт або інсульт, необхідно фіксувати щонайменше двічі на день, записуючи показання та повідомляючи їх лікарю.
Для полегшення догляду бажано застосовувати спеціальні пристосування, що знімають навантаження і з пацієнта, і з особи, яка здійснює догляд. До таких засобів належить пояс для переміщення хворого: завдяки йому можна пересаджувати хворого або допомагати йому при ходьбі. Пристрій зручний тим, що унеможливлює падіння пацієнта (якщо зісковзнуть руки або хворий спіткнеться), забезпечує надійну фіксацію, не навантажуючи шию і спину особи, яка йде.
Пристрій зручний тим, що виключає можливість падіння пацієнта.
Пояс для переміщення хворого оснащений двома ручками, що полегшують переміщення пацієнта. Стабільний замок, а також підтримка в критичних точках переміщення дає пацієнтові відчуття безпеки під час транспортування.
Ефективна стабілізація – завдяки застосуванню відповідних кріплень і ручок. Виріб досить легко надягається та знімається.
.Складові частини
Особливо слід контролювати правильність застосування пояса у дітей, хворих із розладами пам’яті, душевнохворих і пацієнтів із порушеннями відчуттів.
Тривале застосування пояса AM-P може призвести до обмеження активних і пасивних рухів у суглобах. Якщо у пацієнта немає протипоказань, то рекомендується кілька разів на добу виконувати пасивні рухи. Вправи підбираються лікарем або реабілітологом індивідуально для кожного пацієнта.
Перед покупкою пояса для переміщення хворого необхідна консультація з фахівцем.