Відомості про пацієнта і цілі реабілітації
Містер С. – 48-річний чоловік, що надійшов у лікарню з травмою хребта після випадкового падіння у себе вдома. Йому була призначена задня стабілізація шийного відділу на рівні C3-5 через пошкодження хребта на рівні C4-5. Так як у містера С. спостерігалася виражена Квадріплегія, через п’ять місяців після отримання травми він був переведений у відділення проміжної нейрореабілітації для початку реабілітації з метою оптимізації його фізичного функціонування і можливості самообслуговування. До отримання травми містер С. жив удома з дружиною та чотирма дітьми і працював приватним підприємцем в крамниці.
У містера С. спостерігалася слабкість, порушення стійкості тулуба, Квадріплегія і зміни тонусу м’язів з переважним тонусом нижніх кінцівок, ускладненого частими спазмами, особливо в нижніх кінцівках. Він не міг стабільно тримати баланс в положенні сидячи , і для всіх переміщень був необхідний підйомник. Активність верхніх кінцівок була повністю відсутня на відміну від малої активності в нижніх кінцівках. Будь-який самостійний рух вимагав значних зусиль, а це призводило до того, що містер С. дуже швидко втомлювався.
Реабілітація представляє собою:
• Послідовний метод переміщення, який дозволяє містеру С. самостійно пересуватися в інвалідному візку і поза ним.
• Функціональна підтримка пацієнта для обслуговування його потреб особистої гігієни у вбиральні.
Терапія зосереджена на:
• Підвищенні стійкості корпусу і проксимального відділу за рахунок вправ і рухів.
• Підвищенні активності, контролю та стабільності рухів верхніх і нижніх кінцівок.
• Лікуванні спастичності нижніх кінцівок
• Оптимізації вільного переміщення пацієнта, вивчення тренувань стоячи і ходьби.
• Контролі рівня втоми і активності
Модуль для тренування – динамічна підтримка ваги тіла
Через значну загальну слабкість тулуба і кінцівок, як пацієнту, так і терапевту було складно розпочати як переміщення, так і виконання вправ стоячи.
Для переміщення пацієнта по осі була необхідна допомога двох помічників, в той час як для підйому з сидячого положення і для підтримки у положенні стоячи потрібна була допомога одразу трьох помічників. Через те, що багато сил йшло на підтримку пацієнта в положенні стоячи було дуже складно відстежити будь які покращення активності, зміцнення та встановлення рівноваги в нижніх кінцівках.
Завданням модуля для тренування було виконання вправ стоячи і переміщення з мінімальними зусиллями від пацієнта і терапевта. Загальна терапевтична реабілітація проводилися чотири рази на тиждень, плюс реабілітація з використанням модуля для тренування – до двох занять на тиждень.
Терапевтична реабілітація з модулем для тренування:
• Робота з тулубом – в тому числі вибіркові нахили вперед і назад
• Перенесення ваги і полегшення утримання вертикального положення
• Зміцнення нижніх кінцівок, включаючи присідання і вправа «Підйом з сидячого положення».
Робота з тулубом
Містер С. не міг самостійно виконувати вправу міст (гімнастична вправа), і при мінімальних спробах і зусиллях у нього траплялися спазми нижніх кінцівок, що, вимагало обережного, спеціалізованого корегування і оптимізації активності. Завдяки модулю для тренування навантаження на пацієнта було значно знижене, і містер С. зміг самостійно виконувати нахили тазу і вправу міст з меншими зусиллями і помітним зменшенням спастичності і спазмів. Багаторазове використання і практика з модулем для тренування для подолання перешкод з часом привели до скорочення необхідної підтримки ваги тіла з 25 до 12 кг. Використання модуля для тренування також дозволило вивчити більш конкретні і прогресивні вправи для тулуба, включаючи поперечний перенос ваги і вправу міст на одній нозі.
Вправа «Підйом з сидячого положення»
Модуль для тренування забезпечував підтримку тулуба за рахунок власної ваги і стабілізував тулуб при піідйомі з сидячого положення. Це дозволило містеру С. навчитися вставати за допомогою лише одного помічника. Він був в змозі утримувати положення стоячи з більшою впевненістю в нижніх кінцівках і з мінімальною сторонньою допомогою. Це, в свою чергу, дозволило прогресувати у вправах на зміцнення і рівновагу в положенні стоячи, включаючи присідання з опорою, бічний перенос ваги і балансування.
Результати
Модуль для тренування з динамічної підтримкою ваги тіла дозволив містеру С. більш ефективно брати участь в сеансах терапії, так як рухи стали менш енергозатратними, і стомлюваність помітно знизилася. Таким чином, містер С. міг виконувати більш інтенсивні реабілітаційні вправи, так як заняттям більше не заважала втома.
Завдяки модулю для тренування від задіяних терапевтів тепер вимагалося значно менше зусиль, а це означало, що вони могли більше часу концентруватися саме на терапевтичній реабілітації і лікуванні.
На момент виписки містер С. вже міг переміщуватися по осі за допомогою одного помічника, що дозволило його родині допомогти йому з цим вдома. Також він міг стояти із допомогою помічника для можливості самообслуговування.
Сьюзан Банністер, клінічний провідний фізіотерапевт, відділення проміжної нейрореабілітації, лікарня загального профілю Траффорд.