Анотація
Мета: Окреслити концепції реабілітації, які можна застосувати до гострих і хронічних ушкоджень гомілковостопного суглоба, надати докази сучасних методик, що використовуються в реабілітації гомілковостопного суглоба, і описати програму функціональної реабілітації, яка прогресує від базової до просунутої.
Передумови: Важливими аспектами реабілітації при травмах гомілковостопного суглоба є контроль гострого запального процесу, відновлення повного діапазону рухів у гомілковостопному суглобі, збільшення м’язової сили та потужності, а також покращення пропріоцептивних здібностей. Цих цілей можна досягти за допомогою різних методик, вправ на гнучкість, силу і розвиток рівноваги. У цій статті ми обговоримо вплив травми гомілковостопного суглоба на пропріоцепцію гомілковостопного суглоба та м’язову силу, а також те, як ці змінні можна кількісно виміряти, щоб відстежувати прогрес під час реабілітаційної програми. Наведено рекомендації щодо функціональної реабілітації при травмах гомілковостопного суглоба, включаючи структуровану послідовність вправ.
Рекомендації: Рання функціональна реабілітація гомілковостопного суглоба повинна включати вправи на амплітуду рухів, ізометричні та ізотонічні силові вправи. На проміжному етапі реабілітації слід включати комплекс вправ для розвитку пропріоцепції. Хоча важливо індивідуалізувати кожну програму реабілітації, цей добре структурований шаблон реабілітації гомілковостопного суглоба може бути адаптований за потреби.
Реабілітація травм гомілковоступневого суглоба вимагає призначення специфічних вправ і заходів, які спрямовані на відновлення сухожилля, зв’язок, кісток і м’язових волокон, не перенапружуючи їх. Реабілітація повинна враховувати нормальний розмір тканин, гнучкість, м’язову силу, потужність і витривалість. Контроль набряку повинен здійснюватися за допомогою частого застосування зовнішнього тиску, таких методів, як кріотерапія та активний діапазон рухів.
Ефективність програми реабілітації після травми або операції часто визначає успіх майбутнього функціонування ніг пацієнта. Розуміння реакції організму на травму має першорядне значення для розробки реабілітаційного плану. Пошкодження зв’язок і м’яких тканин призводить до біохімічних змін, подібних до тих, що спостерігаються після травми. Травма призводить до кровотечі і пошкодження тканин, що викликає біль.
ФУНКЦІОНАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ
Безліч світових реабілітологів вивчали вплив різних режимів реабілітації на симптоми гострого розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба. Наявні дослідження щодо реабілітації травм гомілковостопного суглоба та нестабільності гомілковостопного суглоба зосереджені на широкому спектрі вправ і програм. Багато експертів досягли успіху у використанні балансування на балансовій дошці для покращення показників сили та рівноваги у пацієнтів з гострою травмою. Інші виявили, що включення різноманітних вправ на розвиток координації призводить до значного покращення показників сили та пропріоцепції. Треті виявили, що силові вправи можуть бути корисними для збільшення не тільки сили гомілковостопного суглоба, але й пропріоцепції гомілковостопного суглоба.
Важливість правильної реабілітації після розтягнення гомілковостопного суглоба важко переоцінити, особливо якщо врахувати виснажливі наслідки зниження опороздатності гомілковостопного суглоба, постійного болю та набряку. Нехтування відповідною терапією може також прискорити втрату робочого часу.
Режим розтягування ахіллового сухожилля, прогресивного зміцнення м’язів і пропріоцептивного тренування після гострого лікування відіграє ключову роль у прискоренні повернення до активної діяльності.
Функціональний стрес стимулює утворення міцнішого замісного колагену. Функціональна реабілітація починається в день травми і триває до тих пір, поки не буде досягнута безболісна хода і активність. Функціональна реабілітація має 4 аспекти: відновлення, зміцнення, пропріоцепція та підготовка для конкретних видів діяльності. Стабільність гомілковостопного суглоба є передумовою для початку функціональної реабілітації. Оскільки травми І та ІІ ступеня вважаються стабільними, функціональну реабілітацію слід розпочинати негайно.
ОБСЯГ РУХІВ І ЗМІЦНЮВАЛЬНІ ВПРАВИ
Перед початком функціональної реабілітації необхідно відновити амплітуду рухів. Розтягування ахіллового сухожилля слід розпочинати протягом 48-72 годин після травми, незалежно від навантаження, зважаючи на схильність тканини до скорочення після травми. Як тільки буде досягнута регенерація, а набряк і біль будуть контрольовані, пацієнт може переходити до зміцнювальної фази реабілітації. Зміцнення ослаблених м’язів має важливе значення для швидкого відновлення і є профілактичним заходом проти повторних травм. Вправи повинні бути спрямовані на зміцнення малогомілкових м’язів, оскільки недостатня сила в цій групі м’язів і повторними травмами. Однак, всі м’язи гомілковостопного суглоба повинні бути націлені на реаілітацію, а всі вправи повинні виконуватися двосторонньо. Якщо реабілітація проводиться двосторонньо, можна очікувати значного збільшення сили в обох кінцівках, тоді як перехресний ефект від відновлення лише однієї кінцівки може становити від 1,5% до 3,5%. Зміцнення починається з ізометричних вправ, що виконуються на нерухомий об’єкт у 4 напрямках руху гомілковостопного суглоба, і переходить до динамічних силових вправ з використанням обтяжень на гомілковостопний суглоб, хірургічних трубок або еспандерів.
Ми вважаємо, що силові компоненти багатьох програм вправ будуть більш ефективними, якщо їх виконувати з ручним опором під наглядом реабілітолога. Ми рекомендуємо застосовувати ручний опір протягом 3-5 секунд для 10-12 повторень у кожній кардинальній площині. Контролюючи час утримання максимального скорочення, реабілітолог може бути впевненим, що цільовий м’яз максимально навантажується в безболісній дузі.
Якщо час є проблемою, а ручне навантаження під керівництвом реабілітолога неможливе, ми рекомендуємо програму прогресивного опору з обтяженням, а не з трубками. Для відновлення сили та координації можна також спробувати піднімання пальців ніг, ходьбу на п’ятах і ходьбу на носках. Важливим є постійний моніторинг сили. Ізокінетичне тестування сили є загальноприйнятим методом оцінки сили гомілковостопного суглоба.
ПРОПРІОЦЕПТИВНІ ТРЕНУВАННЯ ТА ТРЕНУВАННЯ РІВНОВАГИ
Коли пацієнт досягає повного перенесення ваги без болю, починається пропріоцептивна реабілітація для відновлення рівноваги та контролю над позою. Для цього етапу реабілітації були спеціально розроблені різні пристрої, і їх використання в поєднанні з серією прогресивних вправ ефективно повернуло пацієнтів до високого функціонального рівня. При виконанні вправи на рівновагу зазвичай відбувається перехід від положення без ваги до положення з вагою, від двосторонньої стійки до односторонньої, від розплющених очей до заплющених, від твердої поверхні до м’якої, від нерівної поверхні до поверхні, що рухається. Різноманітність поверхонь і умов дуже широка, що дає реабілітологу широкі можливості для нових викликів під час реабілітаційного процесу. Пропріоцепція корисна для запобігання травмам при виконанні повільних, помірно швидких або навіть швидких завдань; однак вона може бути недостатньою для сил, які кидають виклик нервово-м’язовій системі на найвищому рівні. Поширеною помилкою при виконанні вправ на пропріоцепцію та рівновагу є відсутність варіативності у швидкості та інтенсивності. Існують різні методи оцінки покращення відчуття положення суглобів, постуральної стабільності та порогу виявлення руху.
Пристрої для відновлення рівноваги та координації