Коли церебральний параліч вважається тяжким?
Одним із способів класифікації ступеня тяжкості церебрального паралічу є використання Системи класифікації грубомоторних функцій (GMFCS). Вона складається з 5 різних рівнів (1–5), які описують ступінь функціональних можливостей людини. Чим вищий рівень, тим більша тяжкість рухових порушень.
Як правило, у осіб із рівнем GMFCS 4 або 5 діагностують тяжкий церебральний параліч. Ці особи (здебільшого) не здатні ходити навіть за допомогою засобів пересування. Як наслідок, люди з тяжким церебральним паралічем зазвичай змушені користуватися електричним інвалідним візком, щоб забезпечити собі самостійне пересування.
Приблизно 30 % осіб із церебральним паралічем залежать від інвалідного візка. З них 12,2 % мають рівень GMFCS 4, а 14,1 % — рівень GMFCS 5. Оскільки особи з тяжкою формою ДЦП проводять значну частину часу в інвалідному візку, надзвичайно важливо забезпечити їм зміну положення тіла та пересування (за допомогою доглядача) кожні кілька годин. Це допоможе запобігти розвитку пролежнів та інших ускладнень, пов’язаних з обмеженою фізичною активністю.
У наступному розділі йтиметься про те, як важка форма ДЦП може впливати на якість життя людини.
Можливі наслідки важкої форми церебрального паралічу
Як правило, люди з тяжкою формою церебрального паралічу страждають на рухові порушення по всьому тілу, включаючи обличчя. Це відбувається тому, що більш значні ураження головного мозку зазвичай зачіпають більшу кількість ділянок тіла.
Можливі наслідки важкої форми церебрального паралічу включають:
- Труднощі з харчуванням та недоїдання
- Асиметричний ріст/деформації
- Труднощі з комунікацією
- Підвищена залежність від доглядачів
- Підвищений ризик вторинних ускладнень (пролежні, порушення сну, біль у опорно-руховому апараті тощо)
Крім того, чим важча форма церебрального паралічу, тим вищі шанси на розвиток супутніх ускладнень, таких як епілепсія, порушення інтелекту та проблеми зі слухом/зором. Ці ускладнення не спричинені тим самим джерелом ураження мозку, що й церебральний параліч; однак вони часто виникають одночасно внаслідок значного обсягу ураження мозку.
Нижче ми розглянемо кожне з цих можливих наслідків більш детально.
Порушення оральної моторики
Люди з тяжкою формою церебрального паралічу часто стикаються з труднощами в контролі м’язів ротової порожнини. Ці проблеми можуть впливати на здатність людини самостійно харчуватися та повідомляти про свої потреби.
Труднощі з контролем орально-моторних м’язів ускладнюють процес жування та ковтання. Проблеми з харчуванням, у свою чергу, можуть призвести до недоїдання, що може негативно вплинути на ріст і розвиток дитини.
Крім того, порушення орально-моторних функцій можуть негативно впливати на мовлення людини. Насправді, люди з тяжкою формою церебрального паралічу частіше не розмовляють, ніж ті, хто страждає на легші форми цього захворювання. Труднощі з комунікацією можуть викликати розчарування та призвести до поведінкових проблем, таких як істерики.
Методи лікування важкої форми церебрального паралічу
Фізіотерапевт розмовляє з хлопчиком з важкою формою церебрального паралічу, який перебуває в інвалідному візку.
Раннє втручання може відігравати важливу роль у запобіганні погіршенню наслідків церебрального паралічу та подальшому обмеженню функціональних можливостей людини.
Хоча церебральний параліч є інвалідністю на все життя, люди можуть покращити свої функціональні можливості завдяки стимулюванню нейропластичності — здатності центральної нервової системи до адаптивних змін. Мозок дітей є більш адаптивним, ніж мозок дорослих. Як наслідок, завдяки якнайранішому залученню до лікувальних заходів легше розвинути нові рухові патерни, які можуть замінити аномальні.
Найефективнішим способом стимулювання нейропластичності є багаторазове виконання вправ, спрямованих на виконання конкретних завдань. Постійні тренування допомагають посилити потребу у виконанні цільової функції та спонукають мозок до перебудови своїх нейронних ланцюгів.
Нижче ми розглянемо ефективні терапевтичні заходи, які можуть допомогти людям із тяжкою формою церебрального паралічу поліпшити якість життя.
Фізіотерапія
Фізіотерапія спрямована на максимальне розширення рухомості пацієнта за допомогою цілеспрямованих вправ. Це може включати розтягування напружених м’язів, зміцнення м’язів, які недостатньо задіяні, та рух суглобів у повному обсязі їхнього діапазону руху.
Фізіотерапія також може навчити пацієнтів користуватися засобами пересування для сприяння самостійному пересуванню та ортопедичними пристроями для покращення вирівнювання опорно-рухового апарату.
Ерготерапія
Співпраця з ерготерапевтом може допомогти пацієнтам із тяжкою формою церебрального паралічу опанувати найефективніші способи досягнення максимальної функціональної самостійності. Це може включати навчання користуванню адаптивними засобами для виконання дій, які інакше були б для них неможливими, а також вирішення питань щодо прав на працевлаштування та освіту.
Логопедія
Те, що людина страждає на важку форму церебрального паралічу, ще не означає, що це вплине на її інтелект. Багато людей із важкою формою церебрального паралічу чітко усвідомлюють, що саме хочуть сказати, але не можуть достатньо контролювати м’язи ротової порожнини, щоб сформувати мовлення.
У таких випадках робота з логопедом може допомогти людям із тяжкою формою церебрального паралічу стати більш ефективними комунікаторами. Це може включати навчання використанню допоміжних та альтернативних засобів комунікації (ДАЗК) або зміцнення орально-моторних м’язів.
Хірургічне втручання
Дуже тяжкі форми церебрального паралічу можуть погано піддаватися неінвазивним методам лікування. Хірургічне втручання може допомогти полегшити спастичність, що є необхідною умовою для підвищення ефективності реабілітаційних заходів.
До хірургічних процедур, які можуть бути рекомендовані пацієнтам із тяжкою формою церебрального паралічу, належать:
Операція з подовження м’язів передбачає ручне подовження спастичних м’язів
Багаторівнева операція, що проводиться за один раз, передбачає серію процедур ручного подовження для оптимізації вирівнювання опорно-рухового апарату та ходи
Селективна дорсальна ризотомія передбачає виконання селективних розрізів на коренях спинномозкових нервів для блокування гіперактивних м’язових скорочень
Ще одна операція, яка може знадобитися пацієнтам із тяжкою формою церебрального паралічу, — це встановлення зонда для годування, що називається гастростомією.
Зонди для годування
Особам, які не можуть достатньо контролювати свої оральні моторні м’язи для жування, зазвичай рекомендують використовувати зонд для годування. Зонд для годування безпосередньо доставляє поживні речовини до шлунка пацієнта, обходячи необхідність жування та ковтання. Це допомагає забезпечити, щоб діти з тяжкою формою ЦП отримували достатню кількість поживних речовин для здорового росту та розвитку.
Обладнання для догляду та позиціонування пацієнтів із тяжкою формою ДЦП
Правильно підібране реабілітаційне обладнання є важливою складовою комплексного догляду за людьми з тяжкою формою церебрального паралічу. Воно не лише полегшує повсякденний догляд для батьків та опікунів, а й допомагає запобігати розвитку вторинних ускладнень, підтримувати правильне положення тіла, стимулювати фізичну активність та підвищувати якість життя пацієнта.
Залежно від функціонального стану дитини або дорослого можуть використовуватися:
- Вертикалізатори, які забезпечують безпечне переведення пацієнта у вертикальне положення. Регулярна вертикалізація сприяє профілактиці контрактур, покращує роботу серцево-судинної та дихальної систем, стимулює мінералізацію кісткової тканини, покращує травлення та допомагає зменшити ризик розвитку пролежнів.
- Спеціалізовані реабілітаційні крісла та системи позиціонування, які підтримують правильне положення тулуба, таза та голови під час годування, навчання, відпочинку або інших повсякденних занять. Вони допомагають знизити навантаження на опорно-руховий апарат і покращують комфорт пацієнта.
- Ходунки та засоби підтримки ходи, які використовуються навіть у дітей із вираженими порушеннями рухової функції, якщо збережений потенціал до вертикалізації. Вони дозволяють безпечно відпрацьовувати навички пересування, підтримувати м’язову активність та зменшувати негативні наслідки тривалої нерухомості.
- Підйомники та допоміжні засоби для переміщення, що значно полегшують щоденний догляд. Таке обладнання допомагає безпечно переносити пацієнта з ліжка до інвалідного візка, у ванну або на реабілітаційне обладнання, зменшуючи фізичне навантаження на опікунів і ризик травмування як пацієнта, так і людини, яка здійснює догляд.
Вертикалізатор ВІТРУВІАН призначений для безпечного переведення пацієнта у вертикальне положення та його підтримки, сприяє відновленню рухових функцій і профілактиці ускладнень при паралічах та парезах. Система забезпечує передню та задню вертикалізацію, точну стабілізацію тулуба, тазу, колін і стоп, а також можливість відведення нижніх кінцівок для профілактики контрактур.
Віброплатформа G10 — це компактний пристрій, який сприяє відновленню роботи м'язів і сухожиль, знижує м'язовий тонус, а також покращує координацію і рухову активність у дітей та дорослих під час післяопераційного та посттравматичного періоду.
Віброплатформа G14 – це інноваційний пристрій, який використовує вібрацію для стимуляції м'язів, сприяючи їх швидким скороченням завдяки рефлекторним процесам.
Терапевтичний пристрій для механотерапії використовується для лікування лежачих пацієнтів, а також для реабілітації після травм, неврологічних та ортопедичних захворювань. Він ефективний при порушеннях ходи та обмеженнях в опорно-руховому апараті, сприяючи відновленню рухливості та покращенню загального стану пацієнтів.
Пристрій для створення безперервного пасивного руху ніг та рук у пацієнтів молодшого віку та дітей. Може працювати в активному та активно-пасивному режимах реабілітації. Використовується для дітей з неврологічними та ортопедичними проблемами, які мають порушення ходьби або обмежену моторику нижніх та верхніх кінцівок. Пристрій забезпечує зручний перехід між тренуванням ніг і рук, що робить його універсальним для різних вікових груп. Ціни на обладнання для реабілітації (ПМГ)
Ортез для нижніх кінцівок ОКД-32 (Walker) - це дитячий ортез для стегно-коліно-гомілковостопного суглобу, використовується при неврологічних розладах у дітей та труднощах з самостійним рухом, Ортез підтримує у вертикальному положенні для тренуванні ходи.
Активний ортопедичний вертикалізатор для дітей з обмеженими фізичними можливостями. Вертикальне положення досягається завдяки кріпленню між пацієнтом і одним з батьків або доглядальником.
М’яч гімнастичний Класік – Ця кулька є специфічним інструментом для стимуляції відновлення неврологічних та ортопедичних патологій, що є цінною опорою при лікуванні м’язової дистрофії та реабілітації та анальгетичної гімнастики. Він використовується для зміцнення та підтримки рухової діяльності, в рамках методу Пілатес, а також для функціональної та спортивної підготовки. Цей продукт належить до класу I медичного [...]
Правильно підібране обладнання має визначатися мультидисциплінарною командою — фізичним терапевтом, ерготерапевтом, лікарем та ортопедом — з урахуванням рівня рухових можливостей за шкалою GMFCS, віку, супутніх ускладнень та індивідуальних потреб пацієнта. Сучасні рішення для реабілітації дітей із ДЦП дозволяють не лише зробити догляд більш комфортним, а й створюють умови для максимальної реалізації функціонального потенціалу людини навіть при тяжких формах церебрального паралічу.