Як фізіотерапія може допомогти поліпшити рівновагу та зменшити кількість падінь у людей із хворобою Паркінсона

Хвороба Паркінсона вражає мільйони людей у всьому світі. Хоча тремор часто вважається симптомом, який найчастіше асоціюється з хворобою Паркінсона, багато людей, які живуть із цим захворюванням, вважають, що проблеми з рівновагою та підвищений ризик падінь стають одними з найскладніших аспектів повсякденного життя.

Для людей, які живуть із хворобою Паркінсона, збереження впевненості під час ходьби, пересування по дому та участі в повсякденних справах часто є головним пріоритетом. Страх падіння іноді може обмежувати їх так само, як і самі фізичні симптоми.

Багато людей починають уникати занять, які раніше приносили їм задоволення, оскільки більше не відчувають впевненості у своїх силах. Походи в магазини, прогулянки в місцевому парку та зустрічі з друзями можуть поступово ставати все рідшими через побоювання втратити рівновагу.

Хороша новина полягає в тому, що фізіотерапія може відігравати значну роль у допомозі людям із хворобою Паркінсона покращити стійкість, підвищити впевненість у собі та зменшити ризик падінь.

Уповільнення рухів

Однією з характерних ознак хвороби Паркінсона є брадикінезія, тобто уповільнення рухів.

Люди можуть помічати, що їм потрібно більше часу, щоб зреагувати, коли вони втрачають рівновагу або стикаються з перешкодою. Така затримка реакції може підвищити ризик спотикання та падіння.

Зміни в манері ходьби

У багатьох людей із хворобою Паркінсона розвивається манера ходьби, що характеризується:

• Меншими кроками
• Зменшеним розмахом рук
• Уповільненою швидкістю ходьби
• Труднощами зі зміною напрямку руху
• Зменшеним підйомом стопи

Ці зміни можуть ускладнити пересування в місцях із великим скупченням людей та підвищити ризик зачепитися ногою за нерівності поверхні.

Зміни постави

Хвороба Паркінсона часто призводить до того, що люди приймають більш згорблену поставу.

Коли голова та плечі зміщуються вперед, змінюється центр ваги тіла. Це може ускладнити утримання рівноваги та посилити нестабільність під час стояння або ходьби.

Погіршення реакцій на порушення рівноваги

Більшість людей автоматично здійснюють невеликі корективи, коли починають втрачати рівновагу.

У осіб із хворобою Паркінсона ці автоматичні реакції на порушення рівноваги можуть стати повільнішими та менш ефективними.

Як наслідок, відновити рівновагу після спотикання або несподіваного руху стає складніше.

Епізоди «застигання»

Деякі люди, які страждають на хворобу Паркінсона, стикаються з явищем «застигання» ходи.

Це відбувається, коли ноги ніби тимчасово «прилипають» до підлоги, незважаючи на намір людини продовжувати ходити.

«Застигання» часто виникає:

• під час поворотів;
• при наближенні до дверних прорізів;
• при вході в місця з великим скупченням людей;
• у стресових ситуаціях;
• під час виконання кількох завдань одночасно.

Ці епізоди можуть значно підвищити ймовірність падінь.

Зниження впевненості

Проблеми з рівновагою впливають не лише на тіло.

Вони також позначаються на впевненості.

Після того, як людина ледь не впала або насправді впала, багато хто стає дедалі обережнішим у своїх рухах.

Хоча така обережність цілком зрозуміла, зниження рівня активності часто призводить до зменшення сили, погіршення рівноваги та подальшої втрати впевненості.

Це може створити замкнуте коло, яке без професійної підтримки стає дедалі складніше розірвати.

Типові проблеми з рівновагою, з якими стикаються люди з хворобою Паркінсона

Кожна людина по-різному переживає хворобу Паркінсона. Однак існує кілька проблем, пов’язаних з рівновагою, які часто турбують людей, що живуть із цим захворюванням.

Страх падіння

Мабуть, однією з найсерйозніших проблем є сам страх падіння.

Багато людей починають уникати фізичної активності, оскільки бояться втратити рівновагу.

На жаль, зменшення активності часто призводить до подальшого погіршення сили, гнучкості та рівноваги.

Саме тому так важливо підтримувати належний рівень фізичної активності.

Мета полягає не в тому, щоб уникати активності, а в тому, щоб займатися нею безпечно та впевнено.

Фізіотерапевтичні стратегії для поліпшення стійкості та впевненості

Фізіотерапія є одним із найефективніших немедикаментозних підходів, що допомагають людям впоратися з проблемами рівноваги, пов’язаними з хворобою Паркінсона.

Фізіотерапевт-невролог може оцінити конкретні труднощі пацієнта та розробити програму, адаптовану до його потреб.

Стратегії подолання епізодів «завмирання»

«Завмирання» під час ходьби може викликати особливе розчарування та страх.

Фізіотерапевти можуть навчити практичним технікам, які допоможуть подолати епізоди «завмирання».

До них можуть належати:

• Візуальні орієнтири
• Стратегії ритмічного крокування
• Техніки перенесення ваги
• Слухові орієнтири
• Методи підготовки до руху

Опанування цих технік часто допомагає людям відчувати більший контроль над ситуацією, коли виникає «завмирання».

Просвітницька робота з питань профілактики падінь

Просвітницька робота є ключовою складовою фізіотерапії.

Розуміння потенційних ризиків та освоєння практичних стратегій можуть суттєво підвищити рівень безпеки.

Рекомендації можуть включати:

• Адаптацію житлового приміщення
• Усвідомлення особливостей навколишнього середовища
• Техніки безпечного пересування
• Правильне нарощування навантаження під час вправ
• Боротьбу з втомою

Мета полягає в тому, щоб знизити ризик, зберігаючи при цьому самостійність.

Зміцнення впевненості в собі за допомогою руху

Мабуть, одна з найбільших переваг фізіотерапії — це те, що вона допомагає повернути впевненість у собі.

Багато людей починають лікування, відчуваючи невпевненість щодо своєї майбутньої рухливості.

У міру того, як покращується рівновага і рухи стають легшими, часто зростає й впевненість у собі.

Це може спонукати людей повернутися до тих видів діяльності, яких вони, можливо, раніше уникали.

Рекомендоване обладнання