Відновлення порушених, в наслідок інсульту, рухових функцій, як правило, є неповним (не 100 %), незважаючи на інтенсивність та тривалість програми реабілітації. Через 6 місяців після інсульту, до 60% хворих продовжують стикатися з щоденними руховими порушеннями, і лише деякі з тих, хто постраждали, повертаються до активного трудового життя в довгостроковій перспективі. На додаток можуть виникати вторинні ускладнення, що зумовлені підвищеною нерухомістю, наприклад пошкодження опорно-рухового апарату (м’язова атрофія, скорочення м’язів, остеоартрит, остеопороз), а також серцево-судинної системи (зниження максимального споживання кисню, знижена аеробної витривалості).
Інсульт є найпоширенішою причиною фізичної непрацездатності в Європі та США. Термін інсульт включає ішемію головного мозку та внутрішньомозковий крововилив. Від 60 до 75% постраждалих страждають від рухової дисфункції.
У сенсі постраждалої людини, та з соціально-кумулятивної точки зору, існує потреба в нових, інноваційних терапевтичних методах для поліпшення відновлення порушеної функції ходи після інсульту(геміпаретична хода) і серцевої стійкості.
Для покращення ефективності реабілітації було проведено дослідження впливу механотерапії (МОТОмед терапії) в порівнянні зі звичайною фізіотерапією
З неврологічної клініки Кіпфенберга було обрано 20 хворих. 10 в групу втручання та 10 до контрольної групи. У пацієнтів це перший інсульт, термін після гострої стадії складає 8 ± 5 тижнів, всі пацієнти мають виражену геміпаретичну ходу. Вік пацієнтів, тяжкість неврологічного дефіциту (виміряного Національним інститутом шкали інсульту здоров’я і модифікованою шкалою оцінки), а також час від початку гострої події істотно не відрізнялися в обох групах.
Дослідження було затверджено Баварською державною медичною асоціацією. Всі пацієнти були поінформовані особисто, та в письмовій формі, про цілі та мету дослідження, і дали свою письмову згоду.
Група втручання
| Вік, стать | Етіологія, та сторона ураження | Час від гострої події (тижнів) | Модифікована шкала оцінки | Шкала інсульту Національного інституту здоров’я |
| 50, жінка | ішемія, ліва | 4 | 4 | 6 |
| 51, жінка | крововилив, права | 6 | 3 | 7 |
| 47, жінка | крововилив, ліва | 8 | 4 | 6 |
| 70, жінка | ішемія, ліва | 3 | 4 | 4 |
| 65, жінка | крововилив, ліва | 3 | 4 | 10 |
| 80, чоловік | ішемія, права | 5 | 4 | 8 |
| 52, чоловік | ішемія, ліва | 11 | 4 | 10 |
| 74, чоловік | ішемія, ліва | 10 | 4 | 3 |
| 50, чоловік | ішемія, ліва | 11 | 4 | 5 |
| 79, жінка | ішемія, права | 4 | 4 | 5 |
Контрольна група
| Вік, стать | Етіологія, та сторона ураження | Час від гострої події (тижнів) | Модифікована шкала оцінки | Шкала інсульту Національного інституту здоров’я |
| 45, чоловік | ішемія, права | 11 | 4 | 9 |
| 34, чоловік | ішемія, права | 6 | 4 | 10 |
| 67, чоловік | ішемія, права | 8 | 4 | 6 |
| 69, жінка | ішемія, права | 8 | 2 | 0 |
| 65, чоловік | крововилив, права | 9 | 4 | 15 |
| 47, чоловік | ішемія, права | 24 | 4 | 11 |
| 57, жінка | ішемія, ліва | 6 | 4 | 5 |
| 71, чоловік | ішемія, права | 19 | 4 | 14 |
| 62, чоловік | ішемія, ліва | 5 | 4 | 1 |
| 34, жінка | крововилив, ліва | 3 | 4 | 5 |
Пацієнти та методи впливу
Пацієнтів обстежували під час зарахування на дослідження та після закінчення 30 тижневого періоду дослідження. Група втручання мала фізіотерапевтичне тренування ходьби та механотерапевтичне тренування, а контрольна група була забезпечена плановим фізіотерапевтичним тренуванням.
Фізіотерапевтичне тренування ходьби. Пацієнти отримували 30-хвилинне фізіотерапевтичне тренування ходи протягом 4 тижнів до і після тренувального сеансу. Залежно від тяжкості індивідуальної геміпаретичної ходи, допоміжні засоби, такі як перила, тростини, ходунки або допомога другого фізіотерапевта могли бути використані як допоміжний захід.
Група втручання проходила навчання циклічним вправам на тренажері МОТОмед по 30-хвилин, протягом 28 днів. При цьому пацієнти повинні під час активної фази підтримувати 50-60 обертів за хвилину (при гальмівному опорі на рівні 13 за шкалою Борга). Окрім цього, на початковій та завершальній фазах тренування на МОТОмеді, була 2-хвилинна пасивна фаза без навантаження, для розігріву та зняття напруги м’язів.
Результати випробувань та висновки
Показники під час тренування тренувань нижніх кінцівок вимірювали за допомогою приладу для механотерапії MOTOmed. Продуктивність (Вт) була збільшена на 18% у групі втручання і на 11% у контрольній групі з навчанням ходи протягом 4-тижневого періоду навчання. При порівнянні тренування фізіотерапевтичної ходи та МОТОмед-терапії, тренувальні вправи на МОТОмед суттєво впливали як на зниження частоти серцевих скорочень, та на зниження артеріального тиску через 2 хв після навантаження, що показує позитивну динаміку кардіальної стійкості.
Терапевтичною метою тренінгу з системою MOTOmed є зменшення впливу інсульту на нерухомість, а фізіотерапія спрямована на зниження нефізіологічних рухів, гальмування спастичності та використання нейрональної пластичності для відновлення функції.
На підставі даних цього експериментального дослідження ми робимо висновок, що ефективність механотерапії в порівнянні зі звичайним фізіотерапевтичним тренуванням ходи мала кращі показники на протязі 4 тижнів експерименту. Серед досліджуваних показників варто відмітити значне підвищення механотерапією: продуктивності, стійкості серця, балансу і здатності до ходьби, і якість життя після інсульту.
Реабілітаційні пристрої, що використовувалися в дослідженні:
Матеріали взяті з статті:
J. Podubecka, S. Scheer, S.Theilig, R.Wiederer, R.Oberhoffer, D.A. Nowak Zyklisches apparatives Bewegungstraining versus konventionelles Gang training in der Rehabilitation des hemiparetischen Ganges nach Schlaganfall: Eine Pilotstudie.