Під час проходження постінсультной реабілітації, перш за все набули поширення ті терапевтичні заходи, які базуються на одноманітних і повторюваних рухових вправах. Через те, що часті повторення активують здатність мозку до нової самоорганізації. Оскільки здорові ділянки нашого мозку здатні переймати функції пошкоджених ділянок мозку.
Механотерапевтичний тренажер MOTOmed дозволяє виробляти поступальні, обертальні і рівномірні рухи, як при їзді на велосипеді. Пацієнти після інсульту можуть тренуватися сидячи на стільці або в інвалідному візку з підтримкою або без підтримки електромотора, а також в пасивному режимі. Механотерапія може допомогти у відновленні рухового стереотипу в ході реабілітації. Таким чином може бути поліпшена функція ніг, рук і здатність до ходьби. Тренування рук і ніг може знижувати спастичність, збільшувати силу і витривалість, позитивно впливати на діяльність кишківнику і покращувати координацію. Для спонукання активності та підтримки ефективності тренажер обладаний програмами мотивації пацієнтів, МОТОмакс і БатутМакс.
З метою відновлення навичок ходьби та рухової активності у пацієнтів після інсульту було проведене дослідження ефективності використання пристрою МОТОмед в постінсультній реабілітації в якості допоміжного засобу до фізіо- та ерготерапії.
Основною метою дослідження був свідомо зроблений акцент на повсякденних рухових функціях нижніх кінцівок в якості основного показника мобільності, важливої частини незалежності, та якості життя людей.
Пацієнти та методи впливу
За п’ять місяців в 3-х реабілітаційних установах було відібрано 31 людина, кожен з яких відповідав наступним критеріям:
- Діагноз Інсульт з результуючим геміпарезом
- Інвалідність при ходьбі внаслідок інсульту, прохідності під спостереженням та / або з допоміжними засобами більше 10 м.
- Отримані навчальні здібності
- Життя вдома
В цьому дослідженні вивчалися ефекти та переваги домашнього навчання з тренером руху MOTOmed. В дослідженні впливу механотерапії на пацієнтів після інсульту приймали участь загалом 31 людина: 16 пацієнтів (вік: 63,1 ± 8,1 років) в групі втручання –
Їм рекомендували тренуватися на пристрої МОТОмед двічі на день протягом 4 місяців на додаток до фізіо- та ерготерапевтичних заходів. Інтенсивність кожного тренування відповідала 13-й стадії на шкалі Борга («трохи напружено»). Та пацієнти контрольної групи (n = 15, вік: 65,8 ± 10,7 років), які отримували звичайні фізіо- та ерготерапевтичні заходи.
Випробування навичок ходьби
Перш за все, було досліджена «нормальна швидкість ходьби» для пацієнтів, максимальна швидкість ходьби і ходьба під час 2-х і 6-хвилинного тесту. Після чого тест “Підйом та ходьба”, тест Тінетті та шкалу балансу Борга.
Процедура випробування була структурована таким чином:
- Тест Тінетті
- Тестування шкали Борга
- Тест «Підйом та ходьба» за час
- Тест 10 метрів ходьби (1. зі зручною швидкістю , 2. на максимальній швидкості)
- 2/6-хвилинний тест ходьби
Тест Тінетті
Тест Тінетті досліджує порушення рухливості в літньому віці і підкреслює ризик падіння. З одного боку, тест оцінює рівновагу, а з іншого боку – схему ходи за порядковою шкалою. Оцінка коливається від 0 до 15 у тесті балансу, та від 0 до 13 балів у тесті ходьби. При 20 – 27 балах, існує низька ймовірність падіння. Якщо 15 – 19 балів, рухливість трохи обмежена, а ризик падіння збільшений. 10 – 14 балів свідчать про помірно обмежену рухливість, при якій ризик падіння значно вищий. Мобільність суворо обмежена на рівні 0 – 9 балів, а ризик падіння максимальний.
Тестування за шкалою Борга
Вимірює здатність суб’єктів виконувати 14 завдань, які вимагають певної рівноваги, наприклад, для подолання повсякденної діяльності. Тест базується на від завдань легкого рівня (вільного сидіння) до високого рівня (стоячи на одній нозі). У завданні «Стоячи на одній нозі» оцінювалася паретична сторона. Оцінка проводиться за порядковою 5-бальною шкалою (0 – 4), з загальною оцінкою від 0 до 56. В цьому тесті допомога не допускається.
Тест «Підйом та ходьба» за час
Тест “Підйом та ходьба” вимірює час у секундах, за який суб’єкти повинні встати з крісла з підлокітниками (висота сидіння приблизно 46 см), та пройти на відстань 3 метрів і сісти в крісло. У початковому та фінальному положенні, спина повинна повністю контактувати зі спинкою. Процедуру було продемонстровано суб’єктам. Допомога була дозволена при необхідності. Необмежені самостійні суб’єкти – це ті, хто закінчив тест менш ніж за 10 с.
Тест на 10 метрів
У цьому тесті вимірюється швидкість ходьби пацієнтів. Для того, щоб мінімізувати коливальні ефекти прискорення і уповільнення на цій відстані, час вимірювався понад 10 м в середині 14-метрової траси. Суб’єкти пройшли 3 метри, поки вони не досягли фактичної лінії старту, і почалося вимірювання. Щоб уникнути передчасної зупинки до позначки 10 м, випробовуваним було запропоновано перейти на лінію, яка знаходилася за метром за фінішну лінію. Це вимірювання проводилося двічі з проханням ходити на комфортній «нормальній» швидкості ходьби і двічі з проханням ходити на найшвидшій швидкості ходьби. Середнє значення обох вимірювань визначали як швидкість ходьби в м / с. Допомога була дозволена при необхідності.
Тест ходьби 2/6 хвилин
2- або 6-хвилинний тест ходьби, використовувався для вимірювання максимальної відстані ходьби пацієнтів протягом обмеженого часу. Пацієнтів просили ходити якомога частіше по прямокутнику довжиною 18 м і шириною 9 м за 6 хвилин. Перерви були дозволені, але час не припинявся. Після того, як пацієнти пройшли 2 хвилини, відмічена відстань, яку вони пройшли до того часу. Допомога була дозволена при необхідності.
Результати тестів ходьби, наведені в таблиці нижче, показують відносно рівномірний рівень початкового тесту серед суб’єктів обох дослідницьких груп, хоча продуктивність у різних групах була різною.
| Група | Група втручання | Контрольна група |
| Випробування | Вступне Фінальне | Вступне Фінальне |
| Тест Тінетті | 22,69 ± 3,79 24,19 ± 3,27 | 21,27 ± 5,06 22,07 ± 4,61 |
| Тест Борга | 41,31 ± 8,58 45,75 ± 8,48 | 37,53 ± 10,62 39,4 ± 11,82 |
| Тест “Підйом та ходьба” | 29,06 ± 18,27 22,18 ± 14,03 | 26,98 ± 14,83 26,81 ± 14,75 |
| Прогулянка 10 м (комфорт)(м/с) | 0,53 ± 0,24 0,65 ± 0,29 | 0,55 ± 0,24 0,58 ± 0,25 |
| Прогулянка 10 м (швидко) (м/с) | 0,68 ± 0,37 0,84 ± 0,41 | 0,69 ± 0,34 0,75 ± 0,35 |
| Випробування ходьби 2-хв (м) | 65,70 ± 31,25 79,85 ± 37,76 | 67,96 ± 27,83 70,13 ± 29,18 |
| Випробування ходьби 6 хв (м) | 188,28 ± 94,44 237,84 ± 115,66 | 194,01 ± 85,94 195,29 ± 88,25 |
Результати випробувань та висновки
Дослідження показало значний вплив приладу для вправ MOTOmed® на поліпшення результатів 2-х і 6-хвилинного тесту ходьби (
p = 0,015, p = 0,003 ), зручної швидкості ходьби і часу (p = 0,024), необхідного для тесту “Підйом та ходьба”. Більше того, пацієнти за шкалою Борга, досягти середнього збільшення потужності на 6,3 Вт (p = 0,009).
Пацієнти, які брали участь у цьому дослідженні, отримували фізіотерапевтичні процедури двічі на тиждень в середньому і ерготерапію двічі на тиждень, в середньому по 30 хвилин кожна. Метою цих форм терапії, є зменшення нефізіологічних рухів і гальмування спастичності. Лікування, таким чином, більше зосереджується на первинному неврологічному пошкодженні через застосування нейропластики і може виконуватися лише як частина індивідуального догляду. Метою приладу для рухової терапії MOTOmed також є мінімізація впливу нерухомості, згаданого вище, щоденними, незалежними сенсами тренувань, а також поліпшення здатності ходьби. Обидві форми терапії разом повинні відкрити можливість досягнення оптимального результату терапії за участю пацієнта.
Наприкінці періоду дослідження учасники групи MOTOмед змогли пройти більш безпечно, швидше і далі, оскільки результати функціональних тестів підтвердилися чітким поліпшенням групи втручання порівняно з контрольною групою. Продуктивність у ході випробувань під час ходьби передбачає поліпшення здатності до ходьби та підвищення загальної витривалості.
Інтенсивність реабілітації після інсульту істотно визначає результат реабілітації, що показано, як в цьому так і в інших дослідженнях. Більш тривалий час до початку реабілітації після шестимісячного періоду після інсульту дуже негативно впливає на рухові досягнення пацієнтів в ході реабілітації.
Реабілітаційні пристрої, що використовувалися в дослідженні:
Матеріали взяті з статті:
Kamps A, Schüle K. Zyklisches Bewegungstraining der unteren Extremitäten in der Schlaganfallrehabilitation. Neurol Rehabil 2005; 11(5): 1-12.