Рання вертикалізація і мобілізація з використанням цього столу під час госпіталізації у відділення інтенсивної терапії може призвести до більш швидкого і, можливо, кращого неврологічного поліпшення у пацієнтів з ЧМТ.
Першим кроком і метою дослідження була оцінка доцільності та безпеки дуже раннього використання столу вертикалізатора у нейрохірургічних пацієнтів з важкими розладами свідомості внаслідок ЧМТ.
З червня по грудень 2013 року було прийнято 4 пацієнтів (середній вік = 39,5 +/- 3,9 років) з ЧМТ та пов’язаним з нею тяжким розладом свідомості (оцінка за шкалою коми Глазго <=8 балів), діагностованим як вегетативний стан або стан з мінімальною свідомістю на третю добу від моменту травми. У двох пацієнтів було дифузне аксональне пошкодження, а у 2 пацієнтів — множинні мозкові кровотечі. У них не було дихальної недостатності, нестабільної гемодинаміки, неконтрольованого внутрішньочерепного тиску, тромбозу глибоких вен або переломів (на рівні грудної клітки, черевної порожнини або нижніх кінцівок).
Реабилитация состояла из 30-минутных ежедневных сеансов (5 дней в неделю в течение 3 недель) вертикализации пациента в отделении интенсивной терапии с использованием наклонного стола со ступенчатым устройством. Сеансы начинали через 12,7+/-8,7 дней после травмы. После позиционирования пациента наклон наклона стола постепенно увеличивали от 0 [градусов] до 60 [градусов] в течение 9 минут. Частота шагов была установлена на уровне 20 шагов/мин в течение всей реабилитации. Сердечно-сосудистые и дыхательные характеристики постоянно контролировались и регистрировались каждые 20 секунд.
Во время всех процедур не возникало никаких побочных эффектов и не было прерванного сеанса. В ходе процедур были зарегистрированы различные гемодинамические изменения; все минимальные и максимальные значения, достигнутые по каждому параметру, оставались в пределах безопасного диапазона: сердечный выброс от 3 до 12,3 л/мин; частота сердечных сокращений от 53 до 147 уд/мин; среднее АД от 51 до 170 мм рт. ст.. Во время одноразовых сеансов не было обнаружено никаких изменений в неврологическом статусе.
Щодо можливості проведення втручання не виникло жодних проблем: у відділенні інтенсивної терапії стіл вертикалізатор знаходиться в палаті пацієнта і не потребує переміщення (процедура, яка б означала втрату часу, простору та кадрових ресурсів). Середня тривалість кожного сеансу становила 46 +/- 4 хвилини, включаючи 12 +/- 3 хвилини на переміщення пацієнта (з ліжка на нахильний стіл і навпаки), 4 +/- 1 хвилину на налаштування серцево-судинного монітора і 30 хвилин лікування. Сеанси були повністю завершені і перебували під постійним наглядом медсестри і фізіотерапевта, а лікар-реаніматолог завжди був доступний у разі необхідності. Враховуючи хороші результати з безпеки, допустимо проводити цю реабілітацію без нагляду фізіотерапевта, а медсестра допомагала б тільки в процедурах переміщення пацієнта і в разі необхідності, щоб зменшити залучення персоналу.