Стимуляция мобильности и способности к ходьбе гериатрических пациентов

Внаслідок демографічного старіння населення спостерігається зміна спектру захворюваності від гострих до хронічних захворювань з множинними захворюваннями у літніх людей. Багато геріатричних пацієнтів можуть ходити без підтримки персоналу, проте через відсутність швидкості ходьби, значно знижується межа витривалості пацієнтів в їх повсякденній діяльності, змушуючи їх надалі зменшувати тривалість прогулянок, що призводить до більш значної втрати рухливості.

З метою нормалізації та покращення рухливості у похилому віці, що є важливою передумовою якості життя, було проведене дослідження впливу тренувальних вправ на тренажері MOTOмед на здатність ходьби геріатричних пацієнтів.

Основною метою дослідження був свідомо зроблений акцент на повсякденних рухових функціях нижніх кінцівок в якості основного показника мобільності, важливої частини незалежності, та якості життя літніх людей.

Пацієнти, методи впливу та результати випробувань

Учасники дослідження відповідали наступним критеріям:
• Пацієнти проходять реабілітацію в геріатричному відділенні на стаціонарі
• Пацієнти повинні мати можливість пройти більше десяти метрів (використовуючи різні засоби, якщо необхідно)
• Пацієнти повинні мати можливість самостійно встати зі стільця і знову сідати на нього
• Пацієнти повинні мати можливість тренуватися на MOTOмед (в активному, асистивному та пасивному режимах) і обов’язково дотримуватися вказівок керівника дослідження
• Пацієнти повинні мати інтерес і мотивацію для участі в дослідженні.

В дослідженні впливу механотерапії на геріатричних пацієнтів приймали участь загалом 42 человека: 21 человек, віком 80,7 ± 4,76 роки в групі втручання та 21 людина в контрольній групі, віком 79,1 ± 7,48 лет. Під час стаціонарного перебування протягом трьох тижнів, учасники отримували терапію рухом на пристроях MOTOмед протягом 15 хвилин один раз на день. Інтенсивність за шкалою суб’єктивної оцінки фізичного навантаження має бути на рівні 13 (“дещо виснажливою”) за шкалою Борга. Перш за все, було перевірено вплив механотерапії на здібності до ходьби та витривалість, завдяки випробуванням 10-метровою прогулянкою, та 2/6-хвилинною ходьбою. Кроме того, було виконано моторизований тестПідйом і крок”. Пацієнти контрольної групи отримували тільки звичайну фізіотерапію.

Випробування навичок ходьби

Результати тестів ходьби (10-метрова прогулянка, 2-хвилинний і 6-хвилинна ходьба), які наведені в таблиці нижче, показують відносно рівномірний рівень початкового тесту серед суб’єктів обох дослідницьких груп, хоча продуктивність у різних групах була різною. Звертає на себе увагу той факт, що суб’єкти групи втручання у вступних випробуваннях давали гірші результати (див. Таблицю 1). К примеру, група втручання показала більш повільну швидкість в тестах на 10 г, а суб’єкти в ході випробувань на 2 хв і 6 хв змінилися менше, ніж контрольна група. Особливо вражає збільшення продуктивності в 6-хвилинному тесті ходьби.

Група Група
втручання
Контрольна
група
Випробування Вступне
Фінальне
Вступне
Фінальне
Прогулянка 10 г (комфорт)(м / с) 0,76 ± 0,24
0,88 ± 0,23
0,80 ± 0,18
0,88 ± 0,18
Прогулянка 10 г (швидко) (м / с) 0,97 ± 0,32
1,12 ± 0,31
1,03 ± 0,24
1,07 ± 0,23
Випробування ходьби 2-хв (г) 81,20 ± 27,50
98,90 ± 23,30
85,99 ± 19,36
93,33 ± 22,59
Випробування ходьби 6 мин (г) 230,30 ± 85,70
284,70 ± 70,22
242,14 ± 55,20
59,94 ± 60,65

Табл. 1 та Рис. 1 Початкові та фінальні випробування ходьби геріатричних пацієнтів

Тут суб’єкти в групі втручання пішли в середньому на 54,28 ± 36,38 м далі, ніж у вступному тесті, і мали меншу летючість тестових значень (от 230,30 ± 85,70 до 284,70 ± 70,22). Навпаки, контрольна група залишилася приблизно на тому ж рівні, що і її початковий рівень (от 242,14 ± 55,20 до 254,94 ± 60,65), але з дещо більшим розкидом, ніж у вступному тесті (див. Рис. 2).

Випробування «Підйом та крок вперед»

На Рис. 2 показані результати тесту «Підйом та крок вперед», за яким можна спостерігати що: група втручання була здатна поліпшити середній час, необхідний для випробування TUG, с 18,81 ± 9,52 до 13,00 ± 4,99 с із значно меншим стандартним відхиленням, Контрольна група досягла значно нижчих показників з 14,65 ± 4,10 с у до- и 13,76 ± 3,49 с у пост-тесті, незважаючи на кращі вхідні значення. Використовуючи дисперсійний аналіз результатів IG та KG в тесті TUG, можна продемонструвати високо значимі взаємодії (табл. 4). Згодом розглянуті результати аналізу так званихпростих ефектів”, описаних вище. Як показано в Таблиці 5, спостерігаються значні зміни як в групі втручання, так і частково в контрольній групі.

Рис 2. Результати випробуванняПідйом та крок вперед

Результати випробувань та аналіз показників

В результаті випробувань, отриманих при тренуванні на пристроях МОТОмед, суб’єкти групи втручання показали значні покращення:

тривалість активного тренування + 8%
расстояние + 23,6%
потужність + 32,5%

Наприкінці періоду дослідження учасники групи MOTOмед змогли пройти більш безпечно, швидше і далі, оскільки результати функціональних тестів підтвердилися чітким поліпшенням групи втручання порівняно з контрольною групою. Продуктивність у ході випробувань під час ходьби передбачає поліпшення здатності до ходьби та підвищення загальної витривалості.

Висновок

Протягом трьох тижнів 42 амбулаторних пацієнта з геріатричної реабілітації взяли участь у дослідженні. Учасників було розподілено в 2 групи 21 суб’єкта в інтервенційній групі, які отримували 15-хвилинне тренування на пристрої МОТОмед, яку проводили один раз на день, в якості додаткового засобу до стандартних процедур фізіотерапії. Та контрольну групу з 21 человека, які отримували лише стандартні процедури фізіотерапії. Контроль стану базувався на шкалі Борга, згідно з якою рівень гальмівного навантаження повинен бути пристосований до суб’єктивного напруження зусиль суб’єктів. У тренувальних параметрах, отриманих при тренуванні тренажерами, суб’єкти групи втручання показали значне поліпшення (Табл. 1).

Наприкінці періоду дослідження учасники групи MOTOмед змогли пройти більш безпечно, швидше і далі, оскільки результати функціональних тестів показали чітке поліпшення групи втручання порівняно з контрольною групою.

Продуктивність у ході випробувань під час ходьби передбачає поліпшення здатності до ходьби та підвищення загальної витривалості. Не бажаючи відволікати від переваг традиційних методів лікування, аналіз результатів дозволяє усвідомити, що МОТОмед та лікувальна фізкультура завдяки своєму функціональному режиму дії достатньо ефективна, як допоміжна терапія, и, як активізуюча реабілітація в геріатрії. Пристрій МОТОмед може сприяти реабілітації геріатричних пацієнтів, підтримувати рухливість і поліпшувати витривалість. Це дозволяє збільшити незалежність у повсякденному житті і, отже, підвищити індивідуальну якість життя.

Реабілітаційні пристрої, що використовувалися в дослідженні:


Матеріали взяті з статті:
Diehl W., Schüle K., Kaiser T. (2008). Apparativ-assistives Bewegungstraining der unteren Extremitäten in der geriatrischen Rehabilitation. NeuroGeriatrie, 5(1), 3-12.